Кирілло-Мефодієвськоє суспільство
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кирілло-Мефодієвськоє суспільство

Кирілло-Мефодієвськоє суспільство, таємна політична організація, що ставила за мету створення слов'янської демократичної федерації на чолі з Україною. Виникла в кінці 1845 — початку 1846 в Києві. Засновники суспільства: професор Київського університету історик Н. І. Костомаров, вчитель В. М. Белозерський і чиновник Н. І. Гулак. Загальне число членів досягло декількох десятків людина (Т. Р. Шевченко, письменник П. А. Куліш, вчитель Д. П. Пильщиків, студенти І. Я. Посяда, Р. Ст Андрузський, поміщик Н. І. Савіч, колишній студент А. А. Навроцкий і ін.). Організаційні і програмні положення викладені в «Статуті суспільства святого Кирила і Мефодія» і т.з. «Законі божому». Суспільство ставило завдання національного і соціального (у антифеодальному сенсі) звільнення України: ліквідацію кріпака права, станових привілеїв, проголошення свободи совісті і т.д. До складу слов'янської федерації, що намічалася, повинні були увійти Україна і Росія, Польща, Чехія, Сербія, Болгарія. Вища законодавча влада повинна була належати двопалатному сейму, старанна — президентові. Здійснення своїх політичних ідеалів суспільство передбачало добитися мирним реформістом дорогою, згідно з «євангельськими правилами любові, лагідності і терпіння». Тактичні принципи не були досить розроблені, при цьому погляди окремих членів не були однорідні. На противагу загальному духу реформіста суспільства на революційно-демократичних позиціях стояв Шевченко. Відому близькість до нього виявляли Гулак і Навроцкий. Найбільш помірну позицію займав Куліш. Суспільство знаходилося у стадії організаційного оформлення і проіснувало 13—14 місяців. Практична діяльність До.-М. о. була украй незначна. У березні 1847 члени суспільства по доносу провокатора члена суспільства студента А. М. Петрова були арештовані, а в травні засуджені до різних заходів покарання: Шевченко відданий в солдати, Гулак поміщений в Шліссельбурзьку фортецю, останні вислані. Уряд, боячись поширення демократичних ідей, затушував республіканський характер організації, надавши їй вигляду суспільства, що ставило своїм завданням об'єднання всіх слов'ян під верховенством Російської імперії.

загрузка...

  Літ.: Зайончковський П. А., Кирілло-Мефодієвськоє суспільство (1846— 1847), М., 1959.

  П. А. Зайончковський.