Киренськая школа
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Киренськая школа

Киренськая школа, філософська школа в Древній Греції. Розвинула принципи Сократа у напрямі послідовного гедонізму . Була заснована Арістіппом з Кирени, його послідовники — Арет і Арістіпп-молодший, потім Феодор, Гегесий, Анникерід. Засновник школи Арістіпп, слідуючи Протагору, учив, що відчуття нічого не говорять про предмети зовнішнього світу, а відповідають лише нашим душевним рухам і тому завжди достеменні. Оскільки немає якого-небудь зовнішнього критерію для оцінки душевних рухів або відчуттів, які суть троякого роду: задоволення, незадоволення і байдужий стан, те місце поняття блага, центрального поняття сократовськой етики, займає задоволення. Насолода виступає, таким чином, як мета людського життя, що ріднить До. ш. з епікуреїзмом . Послідовне проведення принципу індивідуального задоволення або зближує представників До. ш. з киникамі в зневазі до загальноприйнятих норм і релігійних встановлень (Феодор), або веде до песимістичного висновку, що ідеал гедонізму неосуществім в людському житті, а тому можна прагнути лише до відсутності страждань, тобто до смерті (Гегесий). В Анникеріда, в його високій оцінці відчуття дружби патріотичного і родинного відчуття, вже намічається вихід за рамки гедонізму До. ш. і перехід до епікурейського учення.

  Істочн.: Aristippi et Cyrenaicorum fragmenta, ed. Е. Mannebach, Leiden — Köln, 1961.

  Літ.: Гомперц Т., Грецькі мислителі, т. 2, СП(Збори постанов) Би. 1913; Лосев А. Ф., Історія античної естетики. Софісти. Сократ. Платон, М., 1969, с. 108—18 (бібл.).

  Ст П. Гайденко.