Каталог (бібліотечн.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Каталог (бібліотечн.)

Каталог бібліотечний, перелік творів друку, наявних в бібліотеці. Бібліотечні До. служать засобом розкриття вмісту бібліотечного фонду, допомозі читачам у виборі книг, керівництва читанням відповідно до ідейно-політичних і культурно-просвітницьких завдань бібліотеки. Широта тематики і різноманіття видів творів друку, складових фонд бібліотеки, а також істотні відмінності запитів читачів обумовлюють необхідність створення складної системи До., що відрізняються своїм призначенням і структурою. Складання До. різних типів і видів є предметом каталогізації . Розробка теоретичних і методичних питань складання До. — одне з основних завдань бібліотекознавства .

  За призначенням До. діляться на читацькі, носячі довідково-рекомендаційний характер, і службові, включаючі також твори, рідко потрібні і застарілі. По угрупуванню матеріалу До. бувають систематичні, наочні, алфавітні, нумераційні і ін. У систематичних До. описи творів друку групуються по відділах різних галузей знання відповідно до прийнятої в даній бібліотеці класифікацією бібліотечно-бібліографічною . У наочних До. описи групуються не по галузях, а в алфавітному порядку предметів (явищ, понять, об'єктів), про які йде мова в творах друку. Описи творів друку в алфавітних До. слідують в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків (якщо опис складений під заголовком). У ДО. відбиваються різні види творів друку: книги, періодичні видання, географічні карти, ноти, твори друкарської графіки, стандарти, патенти і авторські свідоцтва. Останні, зокрема, відбиваються в так званих нумераційних До., у яких описи розставляються по спеціальних номерах, привласнених даних виданнях.

  Для кожної радянської бібліотеки обов'язковими є систематичний і алфавітний До., а також картотека газетно-журнальних статей, складена зазвичай в систематичному порядку; наочні До. застосовуються в наукових і спеціальних бібліотеках. У республіканських, краєвих, обласних бібліотеках створюються До. літератури і різного роду матеріалів про дану республіку, край, області — т.з. краєзнавчі До. і До. місцевому друку.

  В крупних бібліотеках поряд з генеральними До., що відображають фонд всієї бібліотеки, можуть створюватися До., розкриваючі фонди її відділів. Якщо бібліотека має філії, часто виникає необхідність мати центральний До., тобто єдиний До. на фонд бібліотеки і всіх її філій. Звідні До., значення яких особливо зросло у зв'язку з розширенням інформаційних функцій бібліотек і міжбібліотечного абонемента, відображають фонди декількох самостійних бібліотек і створюються найчастішим за територіальною або галузевою ознакою. До. літератури, що рекомендується, для бібліотек різних типів і видів (районних, сільських, дитячих і тому подібне) носять назву типових До.

  Формою До. бувають картковими, друкарськими (у вигляді книг), блоккарточнимі (у вигляді блокнота або альбому з листами, що вільно вставляються). Найбільш поширені карткові До., що дозволяють своєчасно вносити зміни і доповнення. Друкарські До. мають ряд переваг (велика осяжність, можливість використання поза бібліотекою і так далі), що робить їх особливо зручними для вживання як типові До., а також звідних До. ретроспективного характеру.

  З. Н. Амбарцумян.