Міжбібліотечний абонемент
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Міжбібліотечний абонемент

Міжбібліотечний абонемент (МБА), одна з форм бібліотечного обслуговування, що дозволяє забезпечити оптимальне задоволення запитів читачів шляхом взаємного використання книжкових фондів різних бібліотек. У дореволюційній Росії лише деякі бібліотеки в окремих випадках використовували МБА. Після Жовтневої революції 1917 за ініціативою В. И. Ленина відразу ж почалася організація системи МБА.

  В умовах сучасній науково-технічній революції МБА набуває особливого значення для забезпечення інформаційних запитів науковців і фахівців народного господарства, що усе більш ускладнюються. Міністерство культури СРСР ствердило в 1969 «Положення про єдину загальнодержавну систему междубібліотечного абонемента в СРСР». Система МБА побудована за регіонально-галузевим принципом, її основні структурні ланки — всесоюзні і регіональні центри. Функція загальнодержавного центру МБА покладена на Державну бібліотеку СРСР імені В. И. Ленина. У 1973 МБА користувалося понад 60 тисяч бібліотек. Читачі можуть отримувати видання для виробничої або наукової роботи через найближчі бібліотеки за місцем проживання або роботи. Замовлення оформляється в установленому порядку на спеціальному бланку-замовленні. Радянські бібліотеки висилають по МБА вітчизняні і зарубіжні видання (окрім рукописів, дисертацій, газетних підшивань) в оригіналах мікрофільмах або копіях. Видання, відсутні, в найбільших бібліотеках СРСР можуть бути замовлені за кордоном. Роботу по міжнародному абонементу ведуть 40 радянських бібліотек з 527 бібліотеками 55 зарубіжних країн (на 1973).

  За кордоном широкого поширення МБА набув у Великобританії, США, Болгарії, Угорщині і інших країнах.

  Н. Р. Самохина.