Карім Мустай (псевдонім; справжнє ім'я Мустафа Сафіч Карімов) (р. 20.10.1919, село Кляшево, нині Чишмінського району Башкирської АССР), башкирський радянський поет, народний поет Башкирською АССР (1963). Член КПРС з 1944. Закінчив факультет мови і літератури Башкирського педагогічного інституту (1940). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкується з 1935. Перші збірки віршів «Загін рушив» (1938, спільно с В. Нафіковим) і «Весняні голоси» (1941). Героїка і трагізм Великої Вітчизняної війни 1941—45 знайшли віддзеркалення в поемах «Груднева пісня» (1942), «Ульмасбай» (1942—44), «Чорні води» (1961) і в багатьох ліричних віршах. У післявоєнній ліриці відбито трудове життя башкирського народу (вірші «Дівчини нашого колгоспу», 1948; «Сабантуй», 1953, і ін.). Сучасна поезія До. характеризується поглибленням соціально-філософських мотивів (книги «Реки розмовляють», 1961; «Коли прилетіли журавлі», 1964, і ін.). До. — автор п'єс «Весілля продовжується» (1947), «Викрадання дівчини» (1959), «В ніч місячного затемнення» (1964; Державна премія РРФСР ім. До. С. Станіславського, 1967), «Країна Айгуль» (1969) і ін. До. написав повести для дітей. Переклав башкирською мовою твори Т. Г. Шевченко і ін. Твори До. переведені на багато мов. Голова правління СП(Збори постанов) Башкирії (1951—62), секретар правління СП(Збори постанов) РРФСР (з 1962). Депутат Верховної Ради РРФСР 4-го і 5-го скликань. Заступник голови Президії Верховної Ради РРФСР (з 1963). Державна премія Башкирської АССР ним. Салавата Юлаєва (1967). Нагороджений орденом Леніна, 5 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Кутерелген кояшка карап, Офо, 1960; hайланма еçэрзэр, т. 1—2, Офо, 1966; Еçэрзэр, 5 томда, т. 1—4, Офо, 1971—72—; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, Уфа, 1969; Рокам в слід, М., 1971; Салават. Драматична поема, «Дружба народів», 1973 № 1.
