Карім Фатих [27.12.1908 (9.1.1909), дер.(село) Аєт, нині Біжбулякського району Башкирської АССР, — 19.2.1945, селище. Перемога обл. Калінінграда], татарський радянський поет. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45, загинув на фронті. Друкувався з 1928. Перша збірка віршів — «Початкова пісня» — опублікований в 1931. Найбільш значні твори До. є «Сьома піч» (1932), «Галаслива зоря» (1933), в яких відбився процес індустріалізації країни і колективізації сільського господарства. До. — автор ряду творів, створених на фронті (збірки «Любов і ненависть», 1943; «Мелодія і сила», 1944; повість «Записки розвідника», 1944). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Есерлер. [З. Межітов кереш сузе белен], т. 1—3, Казан, 1957; Сайланма есерлер, Казан, 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибрані вірші і поеми, Каз., 1957.
Літ.: Гиніятулліна А., Письменники Радянського Татарстану. Біобібліографічний довідник, Каз., 1970.
