Карлуки
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Карлуки

Карлуки, тюркське плем'я, що складалося з 3 пологів; піднеслося в 8 ст після розпаду Тюркського каганата . Займалося кочовим скотарством, полюванням, поступово переходило до осілого землеробства. До. населяли територію в Семіречье уздовж караванної дороги з Середньої Азії до Китаю. У 757—766 зайняли всю територію держави тюргешей. Правителі До., що носили титул ябгу, зробили своєю столицею р. Суяб (на р. Чу) і правили тут з 766 до 940, потім центр був перенесений в р. Койлик (у долині р. Або). У 861 опанували Кашгарієй. У 10 ст увійшли до складу Караханідов держави ; з того часу у них стали складатися ранньофеодальні стосунки. У 960 прийняли мусульманство.

  Літ.: Грум-Гржімайло Р. Е., Західна Монголія і Урянхайський край, т. 2, Л., 1926; Бартольд Ст Ст, Нарис історії Семіречья, Соч., т. 2, ч. 1, М., 1963.