Караханідов держава, ранньофеодальна держава, що склалася до 90-м-коду рр. 10 ст на території Східного Туркестану, Семіречья і Південного Прітяньшанья. Утворено рядом тюркських племен, серед яких головну роль грали карлуки, чнгилі і ягма; з останніх походила династія Караханідов . Біля середини 10 ст серед цих племен поширилося мусульманство. Завойовний рух тюрків в Мавераннахр привело до швидкого падіння Саманідов держави . У 992 глава До. р. бограхан Харун захопив Бухару, в 996—999 його наступник Наср I оволодів всім Мавераннахром. До. р. ділилося на долі, в яких правили члени караханідського роду, — ілекхани; центральна влада була слабкою. Столицями До. р. були Кашгар, Баласагун, Узген, потім знову Кашгар. Головною формою феодального землеволодіння була ікта . З 60—70-х рр. 11 ст починаються зіткнення До. р. з сельджукамі, в результаті яких ослаблене децентралізацією і внутрішньою усобицями До. р. виявилося залежно від сельджуков, особливо при сельджукськом султанові Санджаре (1118—57). Вторгнення каракитаєв в 30-х — початку 40-х рр. 12 ст поставило До. р. під їх верховну владу. У 1212 залишки До. р. були ліквідовані хорезмшахом Мухаммедом. Культура До. р. характеризується створенням літературного твору: «Кудатку-білік» Юсуфа Баласагунського і «Диван тюркських діалектів» Махмуда Кашгарського, в області архітектури і декоративного мистецтва — портальними мавзолеями Узгена з їх знаменитим орнаментальним декором.
Літ.: Історія Узбецької РСР, т. 1, Таш., 1967; Валітова А. А., До питання про класову природу Караханідського держави, «Тр. Киргизької філії АН(Академія наук) СРСР», т. 1, ст 1, 1943.
