Кара-Коюнлу (тюрк. — чернобаранниє, від кара — чорний і коюн — баран, вівця; названі по змальованому на їх прапорі чорному баранові), група кочових племен тюрков-огузов на чолі з плем'ям бахарлу, що спочатку розселився до Ю. від озера Ван, а також назва створеної ними держави. Племена До. боролися з Тімуром і його союзником Ак-Коюнлу, підтримуючи Османов і Джелаїрідов. Після смерті Тімура (1405) вождь К. Кара-Юсуф допоміг Джелаїрідам розбити сина Тімура Міраншаха, але потім розгромив Джелаїрідов, опанував Азербайджан, Ірак Вірменією і заснував (1410) державу К. Правітелі його Кара-Юсуф (1410—20) і Іськендер (1420—36) вели війни з Тімурідамі і ширваншахамі. У 1435 тімурідський султан Шахрух спільно з ширваншахом розгромив військо Іськендера. Зведений в 1436 на престол Джаханшах вимушений був визнати себе васалом Тімурідов, але в 1447, після смерті Шахруха, оголосив себе незалежним. Між 1453 і 1457 До. завоювали західний Іран.(іранський) У 1467 військо Джаханшаха було розбите Узун-Хасаном Ак-Коюнлу (правив в 1453—78), в 1468 територія держави До. включена до складу держави Ак-Коюнлу.
