Ак-Коюнлу (тюрк. — белобаранниє, від ак — білий і коюн — баран, вівця), об'єднання кочових племен тюрков-огузов у верхів'ях р. Тігр (область Діярбакир) в 14—15 вв.(століття), а також назва династії, що стояла на чолі цього об'єднання. Вперше А. згадуються у візантійських хроніках 1340. При Узун-Хасане (правив в 1453—78) племена А. розгромили державу Кара-Коюнлу, оволоділи Азербайджаном, Вірменією, Західним Іраном і Іраком і створили державу із столицею в м. Тебрізі (з 1468). При Узун-Хасане держава А. грало значну роль в міжнародній політиці. Венеція, римський папа, Угорщина уклали в 1463 з цією державою союз проти імперії Османа. Ослаблене до кінця 15 ст феодальними междоусобіямі, зростанням народної незадоволеності, держава А. було розгромлено на початку 16 ст кизилбашамі на чолі з Ісмаїлом Сефевідом.