Капітальні вкладення, витрати праці, матеріально-технічних ресурсів, грошових коштів на відтворення основних фондів (див. Фонди основні ).
В капіталістичних країнах До. ст — одна з найважливіших форм накопичення капіталу. Від динаміки і структури капіталовкладень залежать темпи розвитку цих країн, хід економічного циклу і так далі
В СРСР До. ст — складова частина капітального будівництва, яке включає також проектно-дослідницькі роботи і розвиток проектно-дослідницьких організацій (див. Проектування ) , будівельне виробництво і розвиток потужностей будівельно-монтажних організацій (див. Будівництво ) . По прийнятій в СРСР методології в До. ст не входять витрати на геологорозвідувальні роботи, не пов'язані з будівництвом конкретних об'єктів, на розробку проектів планування і забудови міст і селищ міського типа, типових проектів, на насадження лісів і лісових смуг, на придбання і формування основного стада, на придбання устаткування для державних установ, що діють, шкіл, лікарень, дитячих установ.
В До. ст не включається також капітальний ремонт основних фондів.
До. ст здійснюються за рахунок фонду накопичення національного доходу і частини амортизаційних відрахувань (більше 40% загальної суми), плануються і враховуються в кошторисних цінах (у цінах 1969). При розробці проектів народно-господарських планів визначається загальний об'єм До. ст з врахуванням всіх джерел фінансування — засобів державних і кооперативних підприємств і організацій, колгоспів, населення (будівництво власних житлових будинків і квартир), державного бюджету і кредиту. Важливе джерело фінансування До. ст — фонд розвитку виробництва і фонд соціально-культурних заходів і житлового будівництва. Головний результат До. ст — введення в дію основних фондів у встановлені терміни. Характерною межею соціалістичної економіки, її важливою перевагою є безперервне зростання введення в дію основних фондів і К. ст (див. таблицю).
В 1966—70 введення в дію основних фондів зріс в порівнянні з 1-ою п'ятирічкою в 34 рази. Середньорічні темпи приросту До. ст в СРСР склали за 1951—70 9,7% (у США — 2,6%; у 1950 До. ст в СРСР склали 30% До. ст США, в 1970 — приблизно 100%). Виконання будівельних програм забезпечило швидкі темпи зростання економіки СРСР і якісні зрушення в її пропорціях, зростання економічного потенціалу країни, підвищення технічного рівня всіх галузей народного господарства, поліпшення розміщення продуктивних сил і під'їм добробут народу.
Систематичне зростання До. ст характерне і для ін. соціалістичних країн. Середньорічні темпи приросту До. ст за 1961—65 складали: у Болгарії 7,9%, Угорщині 4,7%, ГДР(Німецька Демократична Республіка) 5%, Польщі 7%, Румунія 11,2%, Чехословакії 2%; за 1966—70: у Болгарії 12,5%, Угорщині 10,5%, ГДР(Німецька Демократична Республіка) 9,9%, Польщі 8,5%, Румунія 11,2%, Чехословакії 7,3%.
Велике народно-господарське значення має скорочення тривалості періоду створення нових виробничих потужностей, що забезпечує підвищення ефективності До. ст По натурально-речовій формі До. ст складаються з продукції машинобудування (устаткування, інструмент), будівництва (будівлі і споруди, монтаж устаткування і ін. роботи) і сільського господарства. У основу планерування До. ст в СРСР прийняте галузевий принцип — по галузях матеріального виробництва і невиробничої сфери при поєднанні галузевого і територіального планерування. До. ст розподіляються по галузях, виходячи з намічаних в народно-господарських планах темпів і пропорцій розвитку. Зверху 1 / 3 всіх До. ст прямує на розвиток промисловості і в першу чергу галузей, що забезпечують технічний прогрес і підвищення продуктивності праці (енергетика, машинобудування, хімічна і нафтохімічна промисловість), і галузей, що переробляють з.-х.(сільськогосподарський) сировина і що випускають товари народного вжитку. Доля До. ст в сільське господарство склала в 1966—70 18% загального об'єму До. ст Зверху 1 / 4 всіх До. ст прямує в житлове будівництво, розвиток освіти, науки, культури, мистецтва. Підвищенню економічної ефективності До. ст сприяє збільшення долі устаткування, інструменту і інвентаря, яка склала по об'єктах виробничого призначення 34% в 1946—50 і 41% в 1966—70.
До. ст і введення в дію основних фондів забезпечують підтримка потужностей, що діють, і відшкодування вибуваючих основних фондів (просте відтворення) і їх приріст (розширене відтворення).
Розширене відтворення основних фондів виробничого призначення здійснюється у формі будівництва нових, реконструкції і розширення підприємств, що діють, і їх технічного переозброєння. Доля реконструкції і розширення підприємств, що діють, і їх технічного переозброєння в загальному об'ємі До. ст склала в 1960 55%, в 1970 58% загального об'єму До. ст У СРСР ДО. ст здійснюються в основному державними і кооперативними (без колгоспів) підприємствами, установами і організаціями (89% всіх До. ст) і колгоспами (9%). До. ст населення на будівництво власних житлових будинків і квартир склали в 1970 2%.
Основною формою планерування До. ст є п'ятирічний план з розбиттям по роках. Завдання п'ятирічного плану конкретизуються і уточнюються в річних планах з врахуванням ходу розвитку економіки і змін в ресурсах. План До. ст включає завдання по введенню в дію основних фондів, об'єму До. ст і будівельно-монтажних робіт, розміру незавершеного будівництва. Плани До. ст складаються по галузях, міністерствах і відомствах СРСР і союзних республіках. Для обгрунтування До. ст використовуються схеми розвитку галузей народного господарства і промисловості, розміщення продуктивних сил в економічних районах і союзних республіках, баланси виробничих потужностей і матеріальних ресурсів, техніко-економічні розрахунки і нормативи (питомих До. ст, тривалість будівництва, заділів і ін.). Одночасно з розробкою основних показників До. ст виробляються розрахунки їх ефективності (див. Економічна ефективність капітальних вкладень ) .
Комуністична партія і соціалістична держава проводять лінію на збільшення До. ст перш за все в прогресивні галузі господарства. В той же час проводиться курс на значне підвищення ефективності До. ст, найбільш раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів, що виділяються на будівництво, забезпечення необхідної концентрації До. ст, скорочення числа підприємств, що одночасно будуються, і об'єктів, проти утворення наднормативного незавершеного будівництва. Будівництво виробничих об'єктів, житлових будинків, дитячих установ і ін. об'єктів невиробничого призначення здійснюється комплексно.
Введення в дію основних фондів і капітальні вкладення (у порівнянних цінах, млрд. крб.)
Введення в дей- ствіє основ- них фондів
Капітальні вкладення
Всього за 1918-72
1082,3
1166,1
1918—28 (без 4-го кварталу 1928).
3,9
4,4
Перша п'ятирічка (1929—32, включаючи 4-й квартал 1928).
9,4
8,8
Друга п'ятирічка (1933—37)
17,4
19,9
Три з половиною роки третьої п'ятирічки (1938—перше полу- годіє 1941)
18,6
20,6
Чотири з половиною роки (з 1 липня 1941 до 1 січня 1946)
19,1
20,8
Четверта п'ятирічка (1946—50)
42,8
48,1
П'ята п'ятирічка (1951—55)
81,1
91,1
Шоста п'ятирічка (1956—60)
158,0
170,5
Сьома п'ятирічка (1961—65)
231,9
247,6
Восьма п'ятирічка (1966—70)
324,4
353,8
1971
82,6
88,0
1972
93,1
(план)
93,8
Літ.: Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Державний п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР на 1971—1975 роки, М., 1972; Красовський Ст П.. Проблеми економіки капітальних вкладень, М., 1967.
