Казарка (Rhynchites bacchus), жук сімейства довгоносиків, шкідник плодових культур насіннячок і кісточкових. Тіло довжиною 4,5—6,5 мм, золотисто-багряне з фіолетово-зеленим металевим блиском, покрито коричневими волосками, на надкрильях подовжні точкові борозенки. Поширена До. у Середній і Південній Європі, в Азії; у СРСР сильно шкодить сливі, абрикосі і яблуні в Краснодарському краю, Ростовської області, Молдавії, в лісостепі і степу України. Розвивається протягом 1—2 років. Жуки ушкоджують нирки, листя, бутони і квітки, плоди, сприяють поширенню грибів роду Monilia — збудників плодової гнилизни. Личинки харчуються ураженою моніліозом тканиною, вигризають ходи в м'якоті плодів, які поступово зсихаються і муміфікуються. Заходи боротьби: обробка насаджень інсектицидами ; у присадибних садах — струшування жуків на щити; збір і видалення падалиці; боротьба з плодовою гнилизною.
