Зюсс (Suess) Едуард (20.8.1831, Лондон, — 26.4.1914, Відень), австрійський геолог. У 1852 закінчив Віденський політехнікум. З 1857 по 1901 професор геології Віденського університету. У 1898—1911 президент Віденської АН(Академія наук). З 1873 був членом рейхсрата. Вивчав геологічну будову і тектоніку Альп, Ломбардної западини, Апеннін. У 1875 З. опублікував роботу «Походження Альп», в якій розвивав погляди про утворення гір на основі контракційної гіпотези, що пояснює тектонічні процеси і виникнення складчастості охолоджуванням і стискуванням Землі. Основна наукова праця З. — «Лице Землі» (т. 1—3, 1883—1909), в якому дано зведення всіх регіональних досліджень, проведених до початку 20 ст в різних країнах, і узагальнені уявлення про будову і розвиток земної кори в її континентальних частинах на основі контракційної гіпотези. Ця праця зробив великий вплив на розвиток різних галузей теоретичної геології. За 3-ою том «Ліка Землі» З. отримав велику золоту медаль ім. П. П. Семенова від Російського географічного суспільства і золоту медаль ім. Ч. Лайеля від Лондонського королівського суспільства.
Багато висунуті З. поняття — про симатічеськой і сиалічеськой оболонки земної кулі, про евристатичні коливання рівня океану, про варісськой складчастість, про Тетісе, лініях Карпінського і ін. — збереглися в геології. Узагальнення ж в області регіональної геології, зокрема його концепція про древнє тім'я Азії і співвідношення складчастості, застаріли.
Соч.: Das Antlitz der Erde, 2 Aufl., Bd 1—3, Prag, 1888—1909.
Літ.: Обручев Ст А. і Зотіна М., Е. Зюсс, М., 1937.
