Зола, залишок, що не згорає, утворюється з мінеральних домішок палива при повному його згоранні. Вміст З. у кам'яному і бурому вугіллі знаходиться в межах зразковий від 1 до 45% і більш, в горючих сланцях — від 50 до 80%, в паливному торфі — від 2 до 30%, в дровах — зазвичай менше 1%, в рослинному паливі ін. видів — від 3 до 5%, в мазуті — частіше до 0,15%, але інколи вище. Верхня межа вмісту мінеральних домішок визначається технічною можливістю і економічною доцільністю використання даної копалини як паливо.
Присутність З. знижує відносний вміст горючих складових частин в паливі. При спалюванні палива деяка кількість тепла втрачається разом із З. У котлоагрегатах розплавлена З. осідає на трубах топкових екранів, ширм і ін. елементів у вигляді того, що спікся шлаку . Відкладення З. на поверхнях нагріву перешкоджають передачі тепла від топкових газів до води або пари і збільшують аеродинамічний опір казана. Летка З. стирає котельні труби і димососи, при видаленні з димовими газами З. забруднює атмосферу.
В промисловості будівельних матеріалів З. використовується для виробництва деяких видів бетону. Із З. деякого вугілля добувають рідкі і розсіяні елементи, наприклад германій і галій:.
В сільському господарстві З. широко застосовують як добриво, що містить калій у формі поташу (K 2 Co 3 ), легкорозчинного у воді і доступного рослинам з'єднання. У З. знаходяться і ін. мінеральні речовини, необхідні рослинам, — фосфор, кальцій, магній, сірка, бор, марганець і ін. макро- і мікроелементи. Високий вміст вуглекислого кальцію в З. сланців і торфу дозволяє використовувати її для зниження кислотності грунтів. Середній вміст в З. з'єднань (у %), що містять основні елементи живлення рослин, наведено в таблиці:
Вміст мінеральних речовин в З., вживаною як добриво, в %
Зола
Калій (К 2 Про)
Фосфор (Р 2 О 5 )
Кальцій (САО)
Стебел соняшнику
30—35
2—4
18—20
Соломи:
гречаною
25—35
2—4
16—19
житній
10—14
4—6
8—10
пшеничною
9—18
3—9
4—7
Дрів:
березових
10—12
4—6
35—40
ялинових
3—4
2—3
23—26
соснових
10—12
4—6
30—40
Кизяк
10—12
4—6
7—9
Торф'яна
0,5—4,8
1,2—7,0
15—26
Сланцева
0,5—1,2
1—1,5
36—48
Вносять З. у всі грунти, під всі культури, але найдоцільніше удобрювати нею тютюн, картоплю, гречку, боби, льон, плодові культури. З. вносять під оранку, при перекопуванні грунту під кронами дерев (4—15 ц/га ), при посадці картоплі, розсада капусти і томатів (3—5 ц/га ) , використовують її для підгодівлі лугів, просапних і зернових культур (3—5 ц/га ) . З . не можна змішувати з органічними і аміачними добривами (щоб уникнути втрат аміаку), а також з суперфосфатом і ін. водорозчинними фосфорними добривами (викликає ретроградацію, чим знижує засвоюваність фосфатів рослинами).
Літ.: Агрохімія, під ред. В. М. Клечковського і А. Ст Петербурзького, М., 1967; Хімізація сільського господарства. Науково-технічний словник-довідник, під ред. Л. Л. Балашова і С. І. Вольфковіча, 2 видавництва, М., 1968.
