Зернистість почорніння, неоднорідність рівномірно експонованого і проявленого фотографічного шару, що виявляється в збільшеному фотографічному зображенні. При великих масштабах збільшення видно первинна структура почорніння (мікрозернистість), що складається з окремих срібних «зерен», що вийшли в результаті відновлення проявником (див. Прояв фотографічне ) окремих мікрокристалів галоїдного срібла фотографічного матеріалу. Розміри зерен зазвичай перевищують розміри кристалів галоїдного срібла, з яких вони утворилися, досягаючи інколи декілька мкм. При невеликих масштабах збільшення (у 5—30 разів) виявляється вторинна структура почорніння, яку, власне, і називають З. п., а також макрозернистістю, гранулярностью, фотографічним шумом. Вона викликається наступними причинами: накладенням один на одного проекцій окремих срібних зерен, розташованих на різній глибині дуже тонкого (7—26 мкм ) проявленого шару; спільним відновленням декількох випадково злиплих мікрокристалів галоїдного срібла; інколи зрощенням срібних зерен в процесі їх освіти при прояві.
З. п. погіршує якість фотографічного зображення, знижуючи естетичне сприйняття художнього знімка, отриманого друком з малоформатного негативу, і кінозображення на екрані, утрудняючи або роблячи навіть неможливим розпізнавання дрібних деталей на складних знімках, особливо технічного призначення, і ускладнюючи мікрофотометричну обробку спектрограм, астрофотографій і ін. видів спеціальних фотографічних зображень. З. п. в основному визначається розмірами мікрокристалів галоїдного срібла і сильно зростає із зростанням експозиції і міри проявленності шаруючи, але, як правило, мало залежить від складу проявника. Найменшою З. п. володіють фотографічні зображення, отримані на нізкочувствітельних матеріалах при найменших можливих експозиціях і при невисокій мірі проявленності.
