Земного магнетизму, іоносфери і поширення радіохвиль інститут
Земного магнетизму, іоносфера і поширення радіохвиль інститут АН(Академія наук) СРСР (ІЗМІРАН), науково-дослідна установа, що займається вивченням явищ земного магнетизму, фізичних властивостей іоносфери і магнітосфери Землі і поширення радіохвиль в них, дослідженням впливу активності Сонця на геофизичні (електромагнітні) процеси. ІЗМІРАН знаходиться в Науковому центрі АН(Академія наук) СРСР в Червоній Пахре (під Москвою). Організований в 1939 на базі Бюро Генеральної магнітної зйомки і Павлівської магнітної обсерваторії, що входила до складу Головної геофизичної обсерваторії. Організатором і першим директором ІЗМІРАН був Н. Ст Пушків.
В інститут входить Ленінградське відділення, що займається дослідженням постійного магнітного поля Землі і магнітною картографією, а також Калінінград і Архангельська комплексні магнітоїоносферниє обсерваторії. Інститут розташовує немагнітною шхуною «Зоря», на якій проводяться дослідження магнітного поля на акваторії Світового океану, вертикальне зондування іоносфери і дослідження космічних променів. Інститут бере участь в дослідженнях на антарктичних станціях. У інституті створені магнітометри, встановлені на штучних супутниках Землі, космічних ракетах і на станціях «Луна» і «Венера».
Результати наукових робіт публікуються в «Працях ІЗМІРАН» (з 1936) у місячному огляді «Космічні дані» (з 1938), що містить первинні матеріали спостережень, в «Місячному прогнозі поширення радіохвиль» (з 1947), в журналі «Геомагнетизм і аерономія» (з 1961). Лабораторія короткострокових прогнозів іоносфери щодня робить повідомлення по радіо про стан іоносфери. Ленінградське відділення періодично складає карти магнітного поля на поверхні Землі.
Літ.: Ляхів Би. М., З історії ІЗМІРАНа «Земля і Всесвіт», 1969, 1969.
