Зварювальний пальник, частина зварювального апарату, що забезпечує при електрозварюванню підвод електричного струму до електроду і захисного газу в зону горіння зварювальної дуги, або пристрій, вживаний при газовій зварці для регульованого змішення газів і створення направленого зварювального полум'я. Пересування С. р. уподовж зварюваних кромок здійснюється уручну (при ручній або напівавтоматичній зварці) або може бути механізоване (при автоматичній зварці ). У С. р. для електрозварювання плавким електродом ( мал. 1 ) є токоподводящий і направляючий мундштук із змінним наконечником, через який проштовхується електродний дріт. Через сопло підводиться і прямує газовий струмінь що захищає зварювальну ванну і електрод від дії повітря. У С. р., вживаною при зварці неплавких електродом ( мал. 2 ), мундштук забезпечений затискною токоподводящей цангой. С. р. для газової зварки подає горючі гази (наприклад, ацетилен і кисень) до місця зварки. По двох каналах гази через регулювальні вентилі поступають в камеру змішувача, в якій готується горюча суміш, що поступає потім в мундштук. Розрізняють пальники низького тиск з вбудованим інжектором для підсосу горючого газу і пальника високого тиску, в яких горючий газ поступає з газових генераторів або балонів під тиском.