Зархи Олександр Григорович [р. 5(18) .2.1908, Петербург], радянський кінорежисер і кінодраматург, народний артист СРСР (1969). Член КПРС з 1948. У 1927 закінчив Ленінградський технікум екранного мистецтва. У 1929 разом с І. Е. Хейфіцем (працювали спільно до 50-х рр.) очолив 1-у комсомольську постановочну бригаду ленінградської фабрики «Совкино» (нині кіностудія «Ленфільм»), що випустила фільми, присвячені радянській молоді, — «Вітер в обличчя» (1930), «Полудень» (1931), комедію «Гарячі днинки» (1935). З історичною глибиною, психологічною правдою, великою художньою силою показаний у фільмі З. і Хейфіца «Депутат Балтіки» (1937) прихід в революцію крупного російського вченого професора Полежаєва (в головній ролі Н. П. Черкасов). Значним твором кіномистецтва став фільм З. і Хейфіца «Член уряду» (1940), в центрі якого образ російської селянки (в головній ролі Ст П. Марецкая), прошедшей важку дорогу від батрачки до депутата Верховної Ради. Спільно з Хейфіцем поставив також фільми «Його звуть Сухе-Батор» (1942), «Малахов курган» (1944), документальний фільм «Розгром Японії» (1945). На кіностудії «Мосфільм» З. поставив фільми «Висота» (1957), «Люди на мосту» (1960), екранізував роман Л. Н. Толстого «Ганна Кареніна» (1968). Державна премія СРСР (1941, 1946). Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Літ.: Депутат Балтіки, [сб. статей], М. — Л., 1937.
