Зародкова схожість, схожість між ембріонами тваринних віддалених груп, наприклад в хребетних (на стадіях гаструляциі, формування зародкових листків, органогенезу), в членистоногих і ін. Вперше З. с. описано До. М. Бером (1828). Як показав Ч. Дарвін (1859), З. с. — наслідок спільності походження тварин. Відповідно до запропонованої А. Н. Северцовим теорії філембріогенеза, З. с. — результат еволюції, що протікає переважно за способом анаболії, тобто шляхом додавання, надставок кінцевих етапів онтогенезу. Мутації, якщо вони не обумовлюють нежиттєздатність організму, не зачіпають початкових етапів зародкового розвитку і виявляються лише в кінці морфогенезу. Таким чином, З. с. — результат строгої ськоррелірованності і консервативності процесів, що протікають на ранніх етапах онтогенезу. Див. також Біогенетичний закон .
