Загороджувальний вогонь, вигляд артилерійського вогню, вживаний раптово для віддзеркалення атак і контратак піхоти і танків противника на заздалегідь намічених і, як правило, прістрелянних рубежах (ділянках). По напряму відносно фронту своїх підрозділів З. о. ділиться на фронтальний і фланговий. Видалення найближчого кордону З. о. від своїх підрозділів, укриттів, що знаходяться зовні, гарантує безпека своїх військ. Глибина ділянок З. о. досягає зазвичай 150—200 м. При виході противника з ділянки З. о. вогонь переноситься на наступний рубіж. Для знищення повітряних цілей З. о. може застосовуватися зенітною артилерією і зенітними кулеметами.
