Жиророзрахунки (від італ.(італійський) giro — круг, зворот), форма безготівкових розрахунків між визначеним довкола осіб, що займалися торгівельною діяльністю. Вперше виникли в Італії в 16 ст у зв'язку з псуванням монархами і володарськими князями що чеканилася ними срібної і золотої монети. Ж. були введені жіробанкамі ; виявилися зручнішими і менш трудомісткою формою розрахунків, чим платежі дзвінкою монетою (банкнот ще не було), прискорили і здешевили розрахунки. У 17—18 вв.(століття) набули широкого поширення у ряді країн Західної Європи, особливо в Німеччині, Голландії, Франції. Спочатку Ж. вироблялися між клієнтами одного банку в межах міста або округу. У подальшому круг учасників розширився в результаті встановлення кореспондентських зв'язків між банками, що займалися такими операціями в різних містах або навіть країнах. В процесі розвитку банківської справи з Же. розвинулися ін. форми безготівкових розрахунків, що поширилися на всі країни, що значною мірою сприяло економії готівки і зростанню капіталістичного виробництва і торгівлі. Ж. у широкому сенсі тепер називають всі безготівкові розрахунки, вироблювані за допомогою розрахункових чеків.
