Ермандади (ісп. hermandades — братерства), союзи іспанських середньовічних міст і селянських общин. Створювалися для самооборони в періоди воєн з арабами і феодальних усобиць, для озброєного захисту вільностей і прав головним чином від посягань феодалів (зустрічалися, проте, і Е., союзи міст, що були, з феодалами). Найбільш рання з відомих Е. — Астурійськая (1115). Е. незрідка вступали в конфлікт з королівською владою, але ще частіше використовувалися іспанськими королями для боротьби з феодалами. Широке поширення Е. отримали в 13—14 вв.(століття), активно брали участь в Реконкисте ; користувалися значними правами і привілеями, мали своє управління, свої озброєні загони. В процесі складання абсолютизму Е. втрачали самостійне значення, стаючи знаряддям в руках королівської влади. У 1498 було ліквідовано самоврядність одній з найбільш значних Е. — «Святий Е.», створеною в 1476 (у неї входили міста і селянські общини Кастілії, Леона і Астурії), а її роль зведена до функцій поліції в сільській місцевості (остаточно вона була скасована в 1835).
