Мал. 2. Залежність енергії розсіяного фотона E '' g від кута розсіяння J (для зручності змальована лише верхня половина симетричної кривої) і енергії електрона віддачі E e від кута вильоту j (нижня половина кривої). Величини, що відносяться до одного акту розсіяння, помічені однаковими цифрами. Вектори, проведені з крапки Про, в якій сталося зіткнення фотона енергії E g з електроном, що покоїться, до відповідних точок цих кривих, змальовують стан часток після розсіяння: величини векторів дають енергію часток, а кути, які утворюють вектори з напрямом падаючого фотона, визначають кут розсіяння фотона J і кут вильоту електрона віддачі j. (Графік викреслений для випадку розсіяння «жорстких» рентгенівських променів з довжиною хвилі hc/ E g = l 0 =0,024Å.
