Енергосистеми диспетчерське управління
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Енергосистеми диспетчерське управління

Енергосистеми диспетчерське управління, централізоване оперативне управління режимом енергосистеми в цілому і вхідних в неї енергетичних об'єктів, здійснюване в процесі виробництва, перетворення і розподілу електричної енергії і тепла для забезпечення безперебійного і надійного енергопостачання. Залежно від масштабу енергосистеми управління може здійснюватися з одного диспетчерського пункту або з декількох, діяльність яких координується з центрального диспетчерського пункту (див. Диспетчеризація ) .

  В СРСР диспетчерські служби в енергетиці були створені в 1926 в Московській і Ленінградській енергосистемах, а потім в Донбасівській Свердловською і ін. Для оперативного управління паралельною роботою Дніпровської і Донбасівської енергосистем в 1940 була організована диспетчерська служба Півдня, в 1942 — Об'єднане диспетчерське управління (ОДУ) Уралу (Свердловська, Челябінська, Пермська енергосистеми), в 1945 — ОДУ Центра (Московська, Горький, Івановська, Ярославська енергосистеми). Споруда в 1956 ліній електропередачі (400 кв ) Волжськая ГЕС(гідроелектростанція) ним. В. І. Леніна — Москва послужило початком формування Єдиної електроенергетичної системи (ЕЕЕС) Європейської частини СРСР. У 1957 на базі ОДУ Центра було організовано ОДУ ЕЕЕС Європейській частині СРСР. Створення об'єднаних енергосистем (ОЕС) Сибіру і Середньої Азії, приєднання на паралельну роботу до ЕЕЕС об'єднаних енергосистем Закавказзі, Казахстану і Сибіру викликало необхідність в організації центрального диспетчерського управління (ЦДУ) ЕЕЕС СРСР (1967).

  В 1976 на території СРСР діяли 93 енергосистеми, з них 85 працювали паралельно у складі ОЕС з сумарною потужністю електростанцій, складовій більше 90% загальної потужності електростанцій країни. Диспетчерське управління режимами роботи ЕЕЕС СРСР, ОЕС, енергосистем, електростанцій і мереж здійснюється на відповідних рівнях з дотриманням підпорядкування нижчої ланки вищому: від ЦДУ через об'єднані диспетчерські управління до центральних диспетчерських служб енергосистем (ЦДС). Для оперативного управління режимами розробляються добові плани-графіки, що забезпечують економічне покриття навантажень енергосистеми. ЦДУ ЕЕЕС СРСР задає графіки навантаження для ОЕС, ОДУ — для енергосистем, а ЦДС — для електростанцій. На всіх рівнях Е. д. в. забезпечується цілодобове управління. Чергові диспетчери стежать за дотриманням режиму і відповідністю його заданим планам-графікам і здійснюють їх оперативне коректування при зміні умов роботи енергосистем. Диспетчери керують також роботою по відновленню нормального режиму енергосистем при аваріях. Диспетчерські пункти оснащені комплексом засобів зв'язку, телемеханіки, автоматики і обчислювальної техніки. Схема і режим основної електричної мережі і енергетичних об'єктів відображуються на мнемонічних схемах диспетчерського щита і на пультах управління, оснащених пристроями телевимірювань і телесигналізації.

  Розвиток енергосистем і ускладнення завдань управління енергосистемами зумовили розробку і створення автоматизованих систем диспетчерського управління (АСДУ), які забезпечують збір, передачу, обробку і відображення оперативної інформації про стан схеми і поточний режим енергосистеми (або енергетичного об'єкту) і виконання розрахунків оптимальних режимів роботи. З розвитком АСДУ пов'язана повна автоматизація деяких важливих функцій оперативного управління. При цьому в режимі автоматичного регулювання частоти і потужності використовуються ЕОМ(електронна обчислювальна машина), передбачається вживання ЕОМ(електронна обчислювальна машина) в системах протиаварійної автоматики і т. д.

  Літ.: Електрифікація СРСР, під ред. П. С. Непорожнього, М., 1070. Див. також літ.(літературний) при ст. Енергосистема .

  Р. А. Чорнить, Я. Н. Лугинський.