Емпієма (від греч.(грецький) empýema — гнійник), скупчення гноїть в якій-небудь замкнутій порожнині тіла або в порожнистому органі, якщо вихід з нього для гною закритий конкрементом, запальним інфільтратом і т. п. Розвивається при гнійному запаленні стінок порожнини (органу) унаслідок переходу запалить, процесу з довколишнього органу (наприклад, з кісті на стінки порожнини суглоба при остеомієліті ) або при прямому проникненні інфекції в порожнину при пошкодженні її стінки (наприклад, при прориві абсцесу легені в порожнину плеври). Симптоми Е. обумовлені її формою (гостра або хронічна) і локалізацією: висока лихоманка, інтоксикація, біль, зміна картини крові і т. д. Лікування оперативне: видалення ураженого органу (наприклад, червоподібного відростка при гнійному апендициті, жовчного міхура при гнійному холециститі) або розтин гнійної порожнини (наприклад, плевра при гнійному плевриті, суглоба при гнійному артриті) з видаленням гноїть і дренуванням її.
