Емпірей (від греч.(грецький) émpyros — вогненний), 1) у древніх виставах космогоній верхня частина піднебіння, наповнена вогнем, сяянням, місцеперебування богів. 2) Височінь, висота; «витати в емпіреях» — фантазувати, поринати у мріях, відірваних від реального життя.
