Економіка транспорту
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Економіка транспорту

Економіка транспорту в СРСР, галузь економічної науки, що вивчає закономірності розвитку і функціонування транспорту як особливої сфери матеріального виробництва.

  Е. т. включає економіку залізничного, морського, річкового, автомобільного, повітряного, трубопровідного транспорту; розглядає техніко-економічні особливості кожного виду транспорту як складовій частині єдиній транспортній мережі СРСР ; вивчає організацію управління, принципи і методи вибору оптимальних технічних і організаційних рішень, економіку перевезень вантажів і пасажирів, експлуатаційні роботи, ефективність розвитку матеріально-технічної бази, наукову організацію праці і заробітної плати, категорії і методи виміру витрат і результатів транспортного виробництва. Е. т. пов'язана з такими галузями знань, як планерування народного господарства, економіка промисловості, сільського господарства, праці, статистика, економічна географія, з технічними науками. Наукові рекомендації Е. т. по раціоналізації транспортних зв'язків широко використовуються при вирішенні таких важливих народно-господарських завдань, як раціональне розміщення виробництва по території країни, вибір оптимальних розмірів підприємств, економічне обгрунтування спеціалізації і кооперації виробництва. Це допомагає розвантажити транспорт від зайвої роботи, удосконалювати систему матеріально-технічного постачання в народному господарстві, більш повно задовольняти потребу в перевезеннях, знижувати втрати продукції промисловості і сільського господарства в процесі транспортування. Наукові розробки по вдосконаленню планерування пасажирських перевезень сприяють повнішому задоволенню потреб населення в пересуванні, розвитку туризму.

  Питаннями Е. т. займаються кафедра економіки транспорту Московського інституту інженерів транспорту, Центральний НДІ(науково-дослідний інститут) Міністерства шляхів сполучення, Інститут комплексних транспортних проблем і ін. Сучасний стан і розвиток Е. т. освітлює в органах друк: «Залізничний транспорт», «Морський флот», «Річковий транспорт», «Автомобільний транспорт», «Цивільна авіація».

  Літ.: Чупров А. І., Залізничне господарство, т. 1—2 (ст 1—2), М., 1875—1878; Хануков Е. Д., Транспорт і розміщення виробництва, М., 1956; Хачатуров Т. С., Економіка транспорту, М., 1959; Транспорт СРСР. Підсумки за 50 років і перспективи розвитку, общ. ред. А. Л. Голованова, М., 1967; Економіка залізничного транспорту, під ред. Е. Д. Ханукова, М., 1969; Транспорт і зв'язок СРСР. Статистична збірка, М., 1972; Порівнянні витрати різних видів транспорту при перевезенні вантажів, під ред. В. І. Дмітрієва і К. Н. Шимко, М., 1972; Белов І. Ст, Каплан А. Б., Математичні методи в планеруванні на залізничному транспорті, 2 видавництва, М., 1972; Бланк Ш. П., Мітаїшвілі А. А., Економіка внутрішнього водного транспорту, М., 1972; Економіка залізничного транспорту, 2 видавництва, під ред. Ф. П. Мулюкина, М., 1975; Аналіз господарської діяльності залізниць, під ред. Н. Р. Вінніченко, М., 1975.

  І. Ст Белов.