Економіка будівництва
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Економіка будівництва

Економіка будівництва в СРСР, галузь економічної науки, що вивчає закономірності розвитку і ефективність капітального будівництва. До Великої Вітчизняної війни 1941—45 розглядалася як частина науки про організацію будівельного виробництва. Як самостійна галузь науки Е. с. в основному сформувалася в післявоєнні роки.

  Е. с. розглядає питання організаційні форм управління — спеціалізації кооперації, концентрації, комбінування, створення виробничих об'єднань; вивчає планерування капітальних вкладень і будівельного виробництва, у тому числі прогнозування, планерування перспективне і довгострокове, п'ятирічне, річне, оперативне (включаючи структуру, розміщення, економічне районування). Важливе завдання Е. с.— обгрунтування переходу до планерування і оцінки діяльності будівельних організацій по закінчених і зданих замовниках «під ключ» готовим об'єктам і пусковим комплексам.

  Е. с. досліджує економічну ефективність капітальних вкладень і науково-технічного прогресу в будівництві (чинники, критерії, показники, нормативи) як вирішальної умови зростання продуктивності праці, збільшення фондовіддачі, поліпшення використання матеріальних ресурсів, прискорення приросту виробничих потужностей (в першу чергу за рахунок реконструкції, технічного переозброєння і модернізації підприємств), якнайшвидшого освоєння потужностей, що вводяться в дію, і досягнення проектних техніко-економічних показників.

  Е. с. займається розробкою економічних основ будівельного проектування, типізації будівництва, його індустріалізації з врахуванням чинника часу, екологічних і містобудівних умов забудови, соціально-економічного ефекту, а також зниження кошторисної вартості і питомих капітальних вкладень. Важлива сфера Е. с. — створення нормативної бази — системи вартісних і натуральних нормативів (планових, виробничих, кошторисних, облікових, статистичних і ін.), що взаємопов'язали, для цілей техніко-економічного регулювання будівельного виробництва на всіх етапах інвестиційного процесу і контролю за ним.

  Е. с. вивчає ресурси капітального будівництва і ефективність їх використання, включаючи питання розвитку матеріально-технічної бази, основних виробничих фондів, їх відтворення, формування і нормування оборотних коштів будівельної індустрії, підготовки і використання кадрів, організації і підвищення продуктивності праці, вдосконалення системи заробітної плати, а також організації матеріально-технічного постачання і комплектації.

  Е. с. обгрунтовує економічні методи господарювання і стимулювання в капітальному будівництві: господарського розрахунку, фінансування і кредитування будівництва, системи взаєморозрахунків між учасниками будівельного процесу, виходячи із завдань посилення ролі економічних стимул-реакцій в прискоренні науково-технічного прогресу.

  Е. с. пов'язана з планеруванням народного господарства і з рядом спеціальних економічних дисциплін (фінанси і кредит, статистика, бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності і ін.), а також з науками, що вивчають виробничо-технічну сторону будівництва. Вона служить необхідною методологічною базою для визначення ефективності технічних рішень в процесі проектування об'єктів будівництва і виробництва будівельно-монтажних робіт.

  Питаннями Е. с. займається ряд спеціалізованих науково-дослідних інститутів, наприклад НДІ(науково-дослідний інститут) економіки будівництва; Центральний науково-дослідний і проектно-експериментальний інститут автоматизованих систем в будівництві; Всесоюзний науково-дослідний і проектний інститут праці в будівництві. Економічні підрозділи (лабораторії, відділи) практично є у всіх проектних і науково-дослідних інститутах, що працюють в різних областях капітального будівництва. Видається журнал «Економіка будівництва», «Будівельна газета», «Стройіздат» випускає економічну літературу. Питання Е. с. широко освітлюють у всьому радянському друці.

  Літ.: Сокольське Ст А., Принципи економічності і їх вираження в сучасному будівництві, СП(Збори постанов) Би, 1910; Хачатуров Т. С., Економічна ефективність капітальних вкладень, М., 1964; Вайнштейн Би. С., Науково-технічний прогрес і підвищення економічної ефективності в будівництві, М., 1964; Рейнін С. Н., Проблеми ціноутворення і кошторисної справи в будівництві, М., 1965; Красовський Ст П., Проблеми економіки капітальних вкладень, М., 1967; Економіка будівництва, під ред. Б. Я. Йонаса і С. Н. Рейніна, М., 1977.

  Би. Я. Йонас.