Ейхгорн, Ейххорн (Eichhorn) Карл Фрідріх (20.11.1781, Йена, — 4.7.1854, Кельн), німецький юрист, історик права, один з головних представників історичної школи права . Професор у Франкфурті-на-Одері (1805—11), Берліні (1811—13 і 1832—47), Геттінгене (1816—29). Головна наукова праця — «Історія німецької держави і права» (1808—23). Е. поклав початок заснованому на всіх доступних тоді науці джерелах вивченню німецького права, прослідивши його розвиток з прадавніх часів до 1815, включав в історію права і історію державних установ, а частково — і соціальних інститутів. Вважав, що держава, право — результат органічного розвитку (а не свавілля законодавця), характер якого визначається «народним духом». Концепція Е. витримана в строго консервативному дусі — ворожа французьким буржуазним інститутам і захищає німецьке (феодальне в своїй основі) право. Споконвічно німецькими установами вважав общину-марку, знати, дружинні стосунки.
Соч.: Deutsche Staats- und Rechtsgeschichte, Tl 1¾4, 5 Aufl., Gött., 1843¾44.
