Ейдетізм (від греч.(грецький) éidos — вигляд, образ), особливий картинний характер пам'яті, переважно на зорові враження, що дозволяє утримувати і відтворювати надзвичайно живий образ сприйнятого раніше предмету, по своїй наочності і детальності майже не поступливий образу сприйняття. У тій або іншій формі і мірі властивий кожній людині, особливо в дитячому або підлітковому віці, проте в своїх яскравих формах зустрічається досить рідко. Один з перших описів Е. дав російський дослідник Урбанчич (1907). Фундаментальні дослідження Е. були виконані в 1920-х рр. німецьким психологом Е. Йеншем і його учнями.
Літ.: Виготський Л. С., Ейдетика, в збірці: Основний перебіг сучасної психології. [Сб. ст.], М.— Л., 1930 (сокр. видавництва і кн.: Хрестоматія по відчуттю і сприйняттю, М., 1975); Лурія А. Р., Маленька книжка про велику пам'ять, М., 1968; Haber R. N., Hershenson М., The psychology of visual perception, N. Y., 1973.
