Дієта
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дієта

Дієта (від греч.(грецький) díaita — спосіб життя, режим харчування), спеціально розроблений режим харчування відносно кількості, хімічного складу, фізичних властивостей, кулінарної обробки і інтервалів в їді. Режим харчування здорової людини, відповідний професії, підлозі, зросту і ін. (раціональна Д.), складає предмет вивчення гігієна живлення . Розробкою і рекомендаціями Д. для хворого займається дієтологія — наука про лікувальному живленні . При призначенні Д. виходять з функціональних, патоморфологічних, обмінних, ензімних і ін. порушень в організмі людини. Правильно підібрана Д. обумовлює найбільш вигідний фон для вживання різних терапевтичних засобів, підсилює дію цих засобів або надає лікувальну дію. Профілактичне значення Д. полягає в тому, що вона затримує перехід гострих захворювань в хронічних.

  Літ.: Покровський А. А., Бесіди про живлення, М., 1968.

  Д. тварин — режим годування хворого тварини. При призначенні Д. враховують діагноз і перебіг хвороби, стан хворого тварини, його вік, пів, породу, продуктивність. У кормові раціони хворих тварин повинні входити високоякісні легко засвоєні корми з повним набором необхідних живильних речовин. При нестачі вітамінів в раціон травоїдних тварин вводять сіно і муку з бобових трав, комбінований силос, пророщене зерно, наполяжи хвої, кормові дріжджі; для м'ясоїдних — молоко, свіже м'ясо, рибу, печінку, яйця. При дефіциті або неправильному співвідношенні макро- і мікроелементів застосовують відповідну мінеральну підгодівлю, яка готується у вигляді сольових брикетів або комбікорму. Інколи в раціоні обмежують деякі корми, піддають їх спеціальній обробці (подрібнення, запарювання, дріжджування і ін.).

  Літ.: Дмітроченко А. П., Пшеничний П. Д., Годування сільськогосподарських тварин, Л., 1964; Внутрішні незаразні хвороби сільськогосподарських тварин, 2 видавництва, М., 1964.