Діоцез (лат. dioecesis, від греч.(грецький) dióikesis), в Древньому Римі спочатку (з 1 ст до н.е.(наша ера)) міський округ або (за часів прінципата ) частина провінції; з часу Діоклетіана (з кінця 3 ст) — крупна адміністративна одиниця, до складу якої входило декілька (до 16) провінцій; всього було утворено 12 Д. (пізніше 15). На чолі Д. стояв підлеглий префектові преторія вікарій.
В католицьких і деяких протестантських церквах Д. — територіально-адміністративна одиниця (єпархіальний округ) на чолі з єпископом.
