Прінципат
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Прінципат

Прінципат (лат. principatus, від princeps — перший, глава), умовний термін в історичній літературі для позначення що склалася в Древньому Римі в період ранньої імперії (27 до н.е.(наша ера) — 193 н.е.(наша ера)) специфічні форми монархії, при якій формально зберігалися деякі республіканські установи, а імператор іменувався прінцепсом . Система П. стала оформлятися при Августе, влада якого грунтувалася на з'єднанні різних магістратів. Август і його наступники, будучи прінцепсамі сенату, одночасно зосереджували в своїх руках вищу цивільну (довічний народний трибун) і військову владу. Формально продовжував існувати республіканський пристрій: сенат, коміциі (народні зібрання), магістрати (окрім цензорів). Але ці інститути втратили колишнє політичне значення, т.к. вибори в них і їх діяльність регулювалися прінцепсом. Реальна влада була зосереджена в руках імператорського бюрократичного апарату, штат якого безперервно зростав, і сфера діяльності розширювалася.

  Літ.: Машкин Н. А., Прінципат Августа, М. — Л., 1949; Утченко С. Л., Криза і падіння Римської республіки, М., 1965.