Дуун (Duun) Улав (21.11.1876, Йоа, в Намсенфьорде, — 13.9.1939, Ботне), норвезький письменник. У 1904—27 вчителював. Автор психологічних романів «Мар'яна» (1908), «Три друзі» (1914), «Харальд» (1915), «Чиста совість» (1916). У циклі романів «Жителі Ювіка» (т. 1—6, 1918—23) Д. розповів історію одного селянського роду в Треннелаге. Мова книг Д. містить елементи діалекту цього району Норвегії. Проблеми сучасного життя поставлені в романі «Карл Великий» (1928).
Соч: Skrifter, bd 1—12, Oslo [1948—49]; Skrifter i samling, bd 1—12, Oslo, 1957.
Літ.: Hanssen O., Juvik — verket av Olav Duun, Ung Noring, 1921; Haakonsen D., Olav Duun. En dikter om vаr egen tid, [Oslo], 1949; Sacteren A., Mennesket og samfunnet, Oslo, 1956.
