Домськая церква (йому. Domkirche — соборна церква, латиш.(латиський) Doma baznica, ест.(естонський) toomkirik), собор Марас в Ризі, найбільш значний пам'ятник середньовічної архітектури Латвії. Закладена (1211 — близько 1215) як трехнефная романська базіліка з монастирем для капітулу (вищого духівництва Лівонії), завершена близько 1270 невідомим майстром з Кельна за типом зального храму з баштою на західному фасаді. Близько 1300 добудована як базіліка, перекрита готичними зведеннями (висота середньої нефи 26 м-коду ). Частково перебудовувалася до кінця 19 ст Бічні капели — 13(?) і 15 вв.(століття); клуатр і зал капітулу з різьбленням на капітелях — 1-я половина 13 в.; в 1776 завершення собору отримало барочні контури. У інтер'єрі Д. ц.: різьблені кафедра (1641), лави і епітафії (16—17 вв.(століття)) — маньерізм, бароко ; скульптурні надгробки (14—17 вв.(століття)); живопис — переважно на хорах (в основному 18 ст); вітражі (19 ст). У кам'яно-цегельній Д. ц. і її клуатре велична простота просторових вирішень романської архітектури поєднується із скупим готичним декором. Будівництво Д. ц. сприяло поширенню в архітектурі Прибалтики перехідних романо-готічніх форм. Після реставрації (1959—60) Д. ц., що володіє хорошою акустикою і одним з кращих в СРСР органів, перетворена в концертний зал-музей. Разом з колишнім монастирем і декількома ін. спорудами 13—19 вв.(століття) Д. ц. складає цілісний архітектурний комплекс і є одній з основних містобудівних домінант Старого міста, що визначають характерний силует Риги. Ілюстрації див.(дивися) при ст. Латвійська Радянська Соціалістична Республіка .
Літ.: Васильев Ю. М., Рига. Пам'ятники архітектури, Рига, 1971, с. 86—103; Neumann W., Der Dom zu St. Marien in Riga. Baugeschichte und Baubeschreibung, Riga, 1912.
