Договір про морський дні, договір про заборону розміщення на дні Морея і океанів і в його надрах ядерної зброї і інших видів зброї масового знищення, міжнародний договір, розроблений в Комітеті з роззброєння в 1969—70 за ініціативою СРСР; 7 грудня 1970 схвалений 25-ою сесією Генеральної Асамблеї ООН(Організація Об'єднаних Націй), 11 лютого 1971 відкритий для підписання одночасно в Москві, Вашингтоні і Лондоні. До кінця 1971 договір підписали близько 90 держав; ратифікували і здали ратифікаційні грамоти більше 20 держав (набуває сили після здачі на зберігання ратифікаційних грамот урядами 22 країн, включаючи СРСР, США і Великобританію, призначених депозитаріями).
Договір (преамбула і 11 статей) забороняє встановлювати і розміщувати на дні Морея і океанів і в його надрах за межами 12-мильної прибережної зони яка-небудь ядерна зброя або будь-які інші види зброї масового знищення, а також споруди, пускові установки і інші пристрої, спеціально призначені для зберігання, випробування або вживання такої зброї; зобов'язав учасників не допомагати, не заохочувати і не спонукати яку-небудь державу до здійснення вказаних дій; встановлює систему перевірки, згідно якої кожен учасник має право здійснювати її шляхом спостереження за діяльністю інших держав-учасників в зоні дії договору при умові, що дане спостереження не заважатиме цієї діяльності. Ст.(Старий) V договору зобов'язала учасників продовжити переговори про подальші заходи, направлені на запобігання гонці інших видів озброєнь на дні Морея і океанів; завершальні статті (VIII—XI) визначають процедуру дії договору, у тому числі право на вихід з нього будь-якої держави за умови повідомлення за 3 місяці всіх останніх учасників і Ради Безпеки ООН(Організація Об'єднаних Націй).
