Договір про утворення СРСР, документ, що юридично оформив і закріпив об'єднання в одну союзну державу, — Союз Радянських Соціалістичних Республік — чотирьох радянських соціалістичних республік — РРФСР, УРСР, БССР і ЗСФСР (Грузії, Азербайджану і Вірменії). Цей союзний договір був прийнятий 29 грудня 1922 конференцією повноважних делегацій, вибраних з'їздами Рад РРФСР, УРСР, БССР і ЗСФСР, а 30 грудня того ж року договір разом з Декларацією про освіту СРСР був в основному затверджений 1-м-код з'їздом Рад СРСР. 31 січня 1924 2-й з'їзд Рад СРСР затвердив першу Конституцію СРСР, складовою частиною якої став договір про утворення СРСР.
В основу договору покладені ленінські принципи пристрою союзної соціалістичної держави. У нім зафіксовані конституційні основи СРСР, визначені верховні органи державної влади і державного управління СРСР встановлено, які питання входять в їх компетенцію, зафіксований порядок обрання і норми представництва делегатів з'їзду Рад СРСР, порядок скликання з'їздів Рад і сесій ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР, визначений склад Рад Народних Комісарів СРСР і союзних республік, передбачена установа інших центральних органів. У договорі регламентовані загальні принципи нормотворчої діяльності і підлеглості державних органів СРСР і союзних республік, встановлена система супідрядності актів, що видаються союзними і республіканськими органами, що мало велике значення для забезпечення державного управління в умовах федерального пристрою країни. Договір встановив єдине союзне громадянство для всіх громадян союзних республік і зафіксував право вільного виходу з Союзу кожній з союзних республік.
Літ.: З'їзди Рад Союзу РСР, Союзних і Автономних Радянських Соціалістичних Республік. Сб. документів. 1917—1936, т. 3, М., 1960, с. 18—22.
