Довідкова література, твори друк, призначений для здобуття відомостей всілякого характеру (наукового; прикладного і ін.), що визначає форму викладу і побудови. Видання С. л. не розраховані на суцільне і систематичне читання, а лише на вибіркове. Для вмісту С. л. характерні широта тематичних рамок, прагнення до максимальної повноти відомостей з даного конкретного питання, що поєднуються з гранично лаконічною формою виклади і таким розташуванням матеріалу, яке сприяє перш за все швидкому знаходженню необхідної інформації. У багатьох видах С. л. їх основу складає такий жанр, як довідкова стаття, вміст, об'єм, форма якої визначається типом довідника і його будови — словарного або систематичного. У сфері науково-інформаційної діяльності, що здійснює збір, переробку, зберігання, пошук і поширення закріпленої в документах наукової інформації, С. л. виконує важливі функції як авторитетний і традиційний вигляд інформаційних джерел, ряд яких умовно можна віднести до вторинних джерел.
Серед багатообразних за змістом і формам видань С. л. розрізняють галузеві довідники і видання універсального типа, а також освітлюючі комплексні проблеми або цикли проблем. Види С. л. вельми різні за змістом і об'єму — від багатотомних енциклопедій, що є систематизованими зведеннями знання, до невеликих пам'яток чисто інформаційного характеру. Більшість довідників належать до разових або неперіодичних видань; у числі періодично видаваних — різні щорічники (наприклад, Щорічники енциклопедичні, статистичний щорічник «Народне господарство СРСР в 19 ... р.»). При всій умовності класифікації С. л. можна виділити деякі основні її види. Так, в СРСР С. л. включає енциклопедії (універсальні і галузеві), енциклопедичні словники, лінгвістичні і термінологічні словники, довідники загального характеру (політичні, географічні, статистичні. і ін.), всіляку довідково-інформаційну літературу (видавничі каталоги, путівники і ін.). До С. л. примикають виробничі довідники для працівників різних спеціальностей. Велика питома вага в С. л. по назвах доводиться на видання всілякої довідково-інформаційної літератури, а по накладах і за об'ємом випуску — на енциклопедичні видання (так, наклад кожного тому 3-го видання БСЕ складає 630 тис. екз.(екземпляр)), довідники загального характеру, словники. У 1974 в СРСР було видано 111 довідників загального характеру і енциклопедій (наклад 22,2 млн. екз.(екземпляр), 538,6 млн. друкарських листів-відтисків), 150 словників (наклад 6,2 млн. екз.(екземпляр), 119,2 млн. друкарських листів-відтисків): наклад енциклопедій в порівнянні з 1913 зріс в 15,3 разу, а словників — в 26,8 разу. Питома вага випуску С. л. у загальному випуску літератури порівняно невеликий (у 1974 в СРСР, наприклад, на її долю доводилося 6,1% від всього числа видань, 4,1% накладу і 5,3% об'єму книжкової продукції; було видано 5,3 тис. книг і брошур накладом 70,3 млн. екз.(екземпляр), 924,4 млн. друкарських листів-відтисків). Проте С. л. — один з найбільш перспективних видів літератури. Для неї характерні високі темпи зростання, обумовлені необхідністю закріплення наукових відкриттів в спеціальних довідкових виданнях, акумулюючою роллю цих видань, тенденції розвитку яких пов'язані із збільшенням об'єму інформації в ході науково-технічній революції, а також підвищенням вибірковості фахівців і ін. читачів до споживаної інформації зростанням культурного і освітнього рівня. Демографічний чинник (зростання народонаселення) помітно впливає на збільшення випуску масових довідкових видань (енциклопедії, словники, політико-економічні і географічні довідники і ін.). Удосконалюється техніка виготовлення спеціальних довідників (вживання роз'ємних кріплень для періодичні доповнення видань, нового вигляду додатків — пластинок, плівок, магнітофонних записів, стереоскопічних пристроїв) з'являється новий вигляд довідників (картотеки мікрофільмів, мікрокарт, оснащених спеціальними пристроями, що читають, і ін.). Розвиток С. л. тісно пов'язано з розвитком всієї системи наукової інформації, якою приділяється велика увага у всьому світі.
З розширенням міжнародного економічного співробітництва, наукових і культурних зв'язків великого поширення набули міжнародні довідкові видання: універсальні («Statistical yearbook» «Demographic yearbook», «Statesman''s yearbook»), галузеві (статистичний щорічник з.-х.(сільськогосподарський) і продовольчі організації ООН(Організація Об'єднаних Націй) «Production yearbook», щорічне довідкове видання по установах науки, вищої освіти і культури «The world of learning» і ін.), а також довідкові видання економічних комісій ООН(Організація Об'єднаних Націй) по крупних регіонах світу (Європа, Азія і Далекий Схід, Африка, Лат. Америка).
Літ.: Друк СРСР в 1974 р., М., 1975; Ревін А. І.. Шмушкис До). Е., Гальмінас Ст А., Довідкова література, в кн.: 400 років російського книгодрукування. 1564—1964, М., 1964; Якимовіч Ю. До., Типологія словарних видань, в збірці: Книга. Дослідження і матеріали, сб.(збірка) 25, М., 1972.
