Дитяча музика, музика, призначена для слухання і виконання дітьми. Кращі твори Д. м. відрізняються конкретністю сюжету, живим поетичним вмістом, образністю вираження, простотою і чіткістю форми. Твори, призначені для виконання дітьми, пишуться відповідно до їх виконавських можливостей. У вокальних творах враховуються діапазон голосу, особливості звукоїзвлеченія і дикції дітей певного віку, хорова підготовка, в інструментальних п'єсах — міра технічної трудності. Круг музичних творів, доступних сприйняттю дітей і виконуваних в дитячій аудиторії, значно ширше за область власне Д. м. Дитячі пісні існують в народній творчості (пісні хороводів, лічилки, примовки і ін.). Зразками класичної Д. м. є пісні і п'єси П. І. Чайковського (збірка дитячих пісень, «Дитячий альбом» для фортепіано), «Первинна полька» М. І. Глінки, фортепіанні п'єси І. С. Баха («Нотний зошит Ганни Магдалини Бах»), Р. Шумана («Альбом для юнацтва», пісні, хори), І. Брамса («Дитячі народні пісні»), А. К. Лядова (дитячі пісні на народні слова), Б. Бартока («Для дітей» 4 фортепіанні зошити) і ін.
Самостійний розділ музичної творчості складають твори на сюжети з дитячого життя, розраховані на виконання професійними артистами і не призначені спеціально для дитячої аудиторії. До класичних зразків такого роду музики належать балет П. І. Чайковського «Лускунчик», названий Б. В. Асафьевим «геніальною симфонією дитинства», цикл романсів «Дитяча» М. П. Мусоргського, в якому композитор з вражаючою силою проник в світ дитячої психології, «Дитячі сцени» для фортепіано Р. Шумана, оркестрова сюїта «Гра дітей» Же. Бізе. Нерозривно пов'язана з поетичними дитячими образами колискова пісня що знайшла всіляке перетворення як в народній музиці, так і в пісенній, інструментальній і оперній творчості композиторів.
Д. м. отримала широке поширення в творчості радянських композиторів, особливо в пісні (Д. Би. Кабальовський, М. І. Красев, І. О. Дунаєвський, Р. Г. Бойко і ін.). Дитячі пісні створюються в співдружності з поетами С. Ст Міхалковим, А. Л. Барто, О. І. Висотськой і ін. Серед крупних творів для дітей — симфонічна казка «Петя і вовк» С. С. Прокофьева. Багато творів радянських композиторів написано на сюжети казок: опери «Маша і Ведмідь» і «Морозко» Красева, «Казка про рибака і рибку» Л. А. Половінкина (по А. С. Пушкіну) і др.; балети «Лелека» Д. Л. Клебанова, «Доктор Айболіт» І. В. Морозова (по До. І. Чуковському) і ін. Багато пісень і інструментальних творів написано радянськими композиторами для дитячого радіомовлення, до спектаклів дитячих драматичних театрів, дитячих фільмам. У 1965 заснований Московський дитячий музичний театр — єдиний в світі. Значне місце в Д. м. займає інструктивно-педагогічний репертуар (збірка п'єс А. Ф. Гедіке, Р. М. Гліера, Е. Ф. Гнесиной, Д. Б. Кабальовського і ін.). Серед сучасних західноєвропейських композиторів відомий своєю творчою діяльністю в області Д. м. німецький композитор К. Орф — автор 5-млосних зборів «Музика для дітей» («Шульверк») і збірки «Музика для юнацтва» (обидва видані спільно з Р. Кетман). Розвиток музичної творчості для дітей тісно пов'язаний із зростанням дитячої виконавської культури, зі всією системою музичної освіти і вихованням дітей. Створенню і популяризації Д. м. в СРСР сприяє комісія з музично-естетичного виховання дітей і юнацтва Союзу композиторів СРСР. Розробкою питань музичного виховання дітей займається Академія педагогічних наук СРСР. Велику роботу веде Міжнародне суспільство музичного виховання.
Літ.: Асафьев Би., Російська музика про дітей і для дітей, «Радянська музика», 1948 № 6; Сац Н., Діти приходять в театр, М., 1961; Рзанкина Т., Композитори — дітям, Л., 1962.
