Дитяча література
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дитяча література

вакансии в Киеве

Дитяча література , художні, научно- художні і научно- популярні про і зведенія, написані спеціально для дітей, — від дошкільного до старшого шкільного віку. У СРСР Д. л. стала одн і м-код з крупнейш і х загонів загальною літератури, об'едінівш е й літературні сили народів всіх республік. Як і в літературі для дорослих, в радянській Д. л. піднімається безліч всіляких проблем народного життя і життя дітей, але в доступній соответ ствующему віку читачів формі. Художня Д. л. багатотемна, багатожанрова, а науково-художня — освітлює всі галузі знань. Розвивається Д. л. на научно- педагогічній основі, іздат ельськие плани будуються по віках, тематіч еським і жанровим розділам. Зазвичай в поняття Д. л. включається також широкий круг проїзв еденій для дорослих, п рочно що увійшли до ужитку дитячого чтен і я, — перш за все, твори народної творчості і класиків. До круга читання російських дітей увійшли казки і вірші А. С. Пушкіна, балади Ст А. Жуковського, байки І. А. Крилова, вірші і поеми М. Ю. Лермонтова, Н. А. Некрасова, Т. Р. Шевченка, Ш. Руставелі, Ст Ст Маяковського, Н. С. Тіхонова, Я. Купали, Я. Коласа, М. Ст Ісаковського, А. А. Суркова, А. Т. Твардовського, До. М. Симонова, Р. Гамзатова, розповіді і повести Н. Ст Гоголя, І. С. Тургенева, І. А. Гончарова, Л. Н. Толстого, А. П. Чехова, Ст Р. Короленко, Ст М. Гаршина, Н. Р. Гаріна, А. І. Купрі на, А. Н. Толстого, М. А. Шолохова, А. А. Фадєєва, Д. А. Фурманова, М. М. Прішвіна, До. Р. Паустовського, Би. С. Жіткова, Ст П. Катаєва, Н. А. Островського, Л. С. Собольова, Б. Н. Польового і мн огих ін.

загрузка...

  Почт і у всьому мір е д е т і читають «Дон К і хот» М. Сервантеса, « робінзон Крузо » Д. Дефо, «Пут е ходу Гуллівера » Дж. Свіфта, «Пригоди Мюнхгаузе на» Р. Е. Распе, « Гаргантюа і Пантагрюель » Ф. Рабле (перераховані книги зазвичай в сокращ енних виданнях), «Хатина дядька Тома» Г. Бічер-Стоу, «Маленький обідранець» Дж. Грінвуда, «Без сім'ї» Р. Мало, «Овід» Е. Войніч, розповіді Е. Сетон-Томпсона, «Аліса в країні чудес» Л. Керрола, повести Марка Твена, романи Ст Ськотта, Ч. Діккенса, Же. Верна, Ф. Купера, казки X. До. Андерсена, Ш. Перро, братів Я. і Ст Грімм, Ст Хауфа і ін. Порівняно до поезі е й інших країн була багата а н глійськая поез і я для дітей, в якій сильні традіц і і д е тського фольклору. З проїзв еденіямі для дітей виступали найбільші письменники: у Польщі — Р. Сенкевич, М. Конопніцкая, Я. Корчак ; у Болгарії — Елін Пелін; у Чехословакії — М. Май е рова, І. П льова і ін. У багатьох країнах популярні казки шведської письменниці А. Ліндгрен; веселі вірші і казки італ ьянського письменника Дж. Родарі і ін.

  Х удожественний рівень спеціальної Д. л., за небагатьма виключеннями, у минулому був значно нижче за рівень літератури для дорослих. Основні недоліки книг для дітей в багатьох країнах — сентиментальність, примітивність сюжетів і характерів, нав'язлива дидактичність. Багато кн і гі були пройняті духом шовінізму, виховували р е лігиозность. Літературною їжею для дітей селян і робітників, окрім творів народної творчості, були найчастішими лубкові і близькі до них за типом дешеві видання.

  В капіталістіч еських країнах, особливо в США, великого поширення зараз набула низькопробна детективна література, що робить розтліваючий вплив на юних читачів.

  В Росії книги для дітей видавалися з 18 ст Перший російський журнал для дітей «Дитяче читання для сер д ца і розуму» (1785—89) був заснований Н. І. Новіковим. Він був таким, що зачинає російської науково-популярною Д. л. Проти безид е йності і антихудожності Д. л. вели боротьбу найбільші діячі російської культури: А. С. Пушкін, Ст Р. Белінський, Н. А. Добролюбов, Н. Р. Чернишевський.

  Важливою віхою в історії російської Д. л. були «Нова азбука» (1875) і що входили в її склад чотири «Р в сськие книги для читання» (кн. 1—4, 1875—85) Л. Н. Толстого. Принципове значення мали турбота Толстого про народність Д. л. і його пошуки художніх засобів для літературного спілкування з дітьми. У ті ж роки хрестоматійні розповіді для дітей писав видатний педагог До. Д. Ушинський. В 19 — початку 20 вв.(століття) вірші для дітей писали Н. А. Некрасов, А. Н. Плещєєв, А. Н. Майков, Я. П. Полонський, А. А. Блок; казки, розповіді і повести — Ст Ф. Одоєвський, Ст І. Далечінь, А. А. Погорельський, Д. Ст Грігоровіч, До. М. Станюковіч, Д. Н. Мамин сибіряк, А. П. Чехів, А. С. Серафимович, А. І. Купрін, А. І. Свірський; укр аїнськие письменники М. Коцюбінський, Леся Українка; арм янський поет О. Туманян і ін. Їх твори протистояли реакційною і ремісничою Д. л.

  Перед радянською Д. л. встали нові завдання величезної важливості. Вони витікали з вимоги Ст І. Леніна: «Треба, щоб вся справа виховання, освіти і учення совр е менной молоді була вихованням в ній комуністичної моралі» (Полн оє збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 41, с. 309). Письменники повинні були, спираючись на досвід реалістіч еськой літератури, знайти форми для вираження нових тим.

  У витоків радянської Д. л. стояли М. Горький і Н. До. Крупськая. Вони зіграли величезну роль в збиранні сил Д. л., в розробці тематіч еських планів, в боротьбі за підвищення її ідейно- художнього рівня. При їх невпинній увазі Д. л. все активніше вирішувала задачу освітлення достовірно народного життя, проблем сучасності, класової боротьби. Пізніше, впродовж довгого часу турботу о Д. л. здійснював А. А. Фадєєв.

  Як і доросла, радянська Д. л. відображає різні етапи історії: твори про революцію і Гражд анськой війні, про відновлення народного господарства, про виконання перших п'ятирічок, індустріалізацію країни, колективізацію сільського господарства, про Велику Вітчизняну війну, роки будівництва комунізму і т. д. Але істотна різниця між початковим періодом радянської Д. л. і її подальшим станом полягає в тому, що в перші роки Радянської влади дитячих письменників було мало, вони не могли узяти на себе завдання освітлення великого круга найважливіших питань; Д. л. відставала від життя. Крім того, теоретіч еськая плутанина у визначенні специфіки Д. л. приводила до багатьом затяжним хворобам: зайвій «інфантильності», прімітівност і , іс кусственності сюжету, до стремл е нію ряду письменників показувати життя т про лько через героя-дитяти. Все це с н іжало витівок енний рівень Д. л.

  Рішучий перелом почався з пр і ходом в Д. л. високо обдарованих п і сателей.

  Соціальну і політіч еськую тему в достовірно художньому втіленні ввів у поезію для дітей Ст Ст Маяковський. Він відкривав дітям сенс що відбувається в світі соціальної боротьби, виховував любов до праці («Кінь-вогонь», 1927, «Ким бути? », 1929). У вірші «Що таке добре і що таке погано» (1925) поет розмовляє з малятами про відвагу, справедливість, працьовитість.

  Радянська Д. л. багатьом в своєму разв і т і і зобов'язана С. Я. Маршаку, чия поетична, організационно- видавнича і редакторська діяльність прискорила розквіт в країні літератури для дітей і юно ш ества. Емоційною насиченістю, гумором, динамічністю завоєвал і любов ч і тателей його твору для дітей: «Пожежа» (1923), «Пошта» (1927), що оспівують благородство самовідданої праці. У 1924—25 він очолював журн яскраво-червоний «Новий робінзон »; з 1924 впродовж ряду років керував дитячим відділом ОГИЗа. Вокруг Маршака в кінці 20—30-х рр. групувалися обдаровані молоди е по е ти, прозаїки, учені, худож н іки, багато з яких надалі назавжди зв'язали свою с в дьбу з Д. л.

  Одним з перших за радянських часів став писати для дітей До. І. Чуковський. Борючись проти статичності, вялост і дореволюц іонних віршів для дітей, він створив пустотливі, ритмічно чіткі, з дзвінкими римами віршовані казки для малят (« Крокодил», 1917, «Мойдодир», «Тараканіще», 1923). Потім в буд дитячих письменників вступили А. Гайдар, А. Барто, Ст Катаєв, Л. Кассиль, М. Прішвін, До. Паустовський, С. Міхалков, Р. Фраєрман, Ю. Олеша, Л. Воронкова, А. Мусатов, Л. Кв і тко, Л. До жевников, І. Василенко, Ст Біанки, Е. Чарушин, О. Іваненко, Я. Мавр, В. Осєєва і ін. Письменники навчилися говорити з дітьми різних віків в цікавій, дохідливій формі про все важливе, що відбувалося і відбувається в світі, в країні, в сім'ї, в піонерському загоні, в школі.

  В 30-х рр. провідне місце в Д. л. зайняли теми социалістіч еського будівництва і коммуністіч еськой моралі. Маршак в «Війні з Дніпром» (1931) розповідає дітям про будівництво Днепрогеса; у гострою сатіріч еськой поемі «Містер Твістер » (1933) він висміює потворне життя мілліо н еров; пізніше Маршак створює поеми про героїзм радянських людей на війні («Пошта витті н ная», 1944) і в мирний час («Крижаний острів », 1947). А. Барто пише веселі, часто гостро сатиричні вірші про радянських дітей, їх відношенні до людей, до своїх справ і т. д. («Звенігород», 1948, «Йому чотирнадцять років», 1949). Гумору в книгах С. Міхалкова, Н. Носова, Ю. Сотника, А. Алексина супроводить турбота про виховання у дітей принципів високої моралі. Міхалков у вірші «Дядя Ст е па» (1936) створює образ, що запам'ятовується, позитивного г е риючи, наділеного високими моральними якостями. Поетіч еському баченню світу, любові до радянських людей, відважних в праці і в бою, учать пройняті оптимізмом і ліричною вірші З. Александрової, Е. Благиніной, Н. Забіли, Е. Тараховськой , Н. Саконськой, Н. Кончаловськой, Би. Заходера, І. Токмакової і ін.

  Велике значення для розвитку реалістіч еського напрями в прозі для дітей імел і повести і розповіді Б. Жіткова. Подоба його героїв розкривається у важких випробуваннях, що виявляють дійсне обличчя людини. Про те, як під впливом радянської дійсності мінялося життя колишніх безпритульників, написані повість Г. Белих і Л. Пантелєєва «Республіка Шкид » (1927), повість Л. Пантелєєва «Годинник» (1928). Особливе значення мала та, що увійшла до круга юнацького читання «Педагогічна поема»(1933—35) А. Макаренко, що показує складний процес перевиховання безпритульників і юних правопорушників працею, ученням і самодисципліною. В цей же час увійшла до круга читання підлітків знаменита повість Н. Островського «Як загартовувалася сталь» (1932—34).

  Про підлітків, що формувалися в горнилі перших років революції і Цивільною війни, написана одна з найзначніших книг радянської Д. л. — повість А. Гайдара «Школа» (1930). Як і в інших його повістях («Далекі країни», 1932, «Військова таємниця», 1935, «Доля барабанщика», 1939, « Чук і Гек», 1939, і ін.), тут наполегливо звучить тема самовиховання, відповідальності за свої вчинки. Мн огие повести Гайдаря, залишаючись реалістичними, насищени пригодами; вони показують, як у важких обставинах складається характер героя. Доля повести «Тімур і його команда» (1941), п ород і вшая двіж е ніє «тимурівців», свідчить про дієвість кращих книг радянської Д. л.

  Формуванню радянських підлітків присвячені завзяті, гостросюжетні книги Л. Кассиля «Кондуїт» (1930) і «Швамбранія» (1933), «Череми ш, брат героя» (1938). К. Паустовський в повістях «Кара-бугаз» (1932) і «Колхіда» (1934) розповідає про героїчну працю людей. Історико- революційній темі посвящ е на повість В. Катаєва «Біліє вітрило самотнє» (1936). Р. Фраєрман з боль ш ой психологич еськой глибиною розкриває юнацькі відчуття дружби і любові («Дикий собака Дінго, або Повість про перше кохання», 1939). Становлення характеру хлопця в соціалістичному суспільстві змальовано в романі В. Каверіна «Двох капітанів» (ч. 1—2, 1940—45), поєднуючому побутовий і примкнув чеський жанри. Ст Біанки, Е. Чарушин будять своїми розповідями любов дітей до рідної природи.

  З настанням Великої Вітчизняної війни 1941—45 з особливою гостротою встала перед Д. л. завдання посилення її громадянськості. В центрі уваги дитячих письменників були дві основні теми: героїзм сучасних воїнів на фронті і трудовий героїзм народу (у тому числі і підлітків) в тилу.

  Написані для дорослих «Молода гвардія» (1945, 2-я редакція 1951) А. Фадєєва і «Повість про справжню людину» (1946) Б. Польового відразу стали улюбленими книгами підлітків. Про героїчній боротьбі народу проти німецько-фашистських загарбників розповідає повість В. Катаєва «Син полку» (1945); Л. Кассиль і М. Поляновський створюють документальну повість про юного розвідника партизанського загону «Вулиця молодшого сина» (1949). Глибоко психологічна повість Л. Воронкової «Дівчинка з міста» (1943), про гуманізм радянських людей, була переведена на багато мов. Про те, як діти замінили в праці тих, що пішли на фронт отцов і братів, розказано в повістях Л. Кассиля «Дорогі мої хлопчиська» (1944), І. Лікстанова «Малишок» (1947), В. Осєєвой « Васек Трубачев і його товариші» (книги 1—2, 1947—51). З часу війни теми патріотіч еського подвигу і теми праці, участі дітей у великих справах отцов зайняли в Д. л. очолююче місце. Про життя учнів ремесл енного училища розповідає І. Василенко в повести «Зірочка» (1948), про посльовоєн ний селу, про відновлення господарства — Л. Воронкова в повести «Сіло Городище» (1947), А. Мусатов в повести «Стожари» (1948). Про життя радянських школярів і працю вчителів розповіли письменники, що володіють досвідом педагогич еськой роботи: М. Прілежаєва («Юність Маші Строгової », «З тобою товариші »), Ф. Вігдорова («Мій клас», «Дорога в життя») і багато ін. Життя радянських дітей, питанням комму ністіч еськой моральності і моралі присвячені повести і розповіді Ст Беляєва, С. Баруздіна, А. Батрова, Л. Будогосськой, Ю. Сотника, Я. Тайца, Е. Рисса, Н. Печерського, Р. Погодіна, Ю. Томіна, Ю. Яковлєва і ін.

  Велике значення для виховання юних читачів у дусі комунізму мали біографіч еськие книги про В. І. Леніне і його найближчих соратників. У 30-і рр. написані «Розповіді про Леніне» А. Кононова, повість про дитинство С. М. Кирова «Хлопчик з Уржума » А. Голубевой, розповіді про Ф. Е. Дзержінськом Ю. Германа, повість про життя Н. Е. Баумана «Грак — птиця весняна» С. Мстіславського і ін. Особливо багато створено книг на історико- революційні теми в післявоєнні роки — до 50-ліття Радянської держави і 100-ліття з дня народження Ст І. Леніна.

  Ленініана для дітей складається з книг-спогадів: Н. До. Крупськой, М. І. Ульянової, А. І. Ульянової-Елізарової, Н. І. Веретенникова, Р. М. Кржіжановського, Ст Д. Бонч-Бруєвіча, Е. Д. Стасової, а також з книг: « Наш Ленін» Б. Польового і Н. Жукова, «Життя Леніна» М. Прілежаєвой, її ж повістей «Три тижні спокою», «Дивний рік», книг З. Воськресенськой «Серце матері», «Крізь крижану млу », «Зустріч», «Ранок», Е. Драбкиной «Балада про більшовицьке підпілля», А. Рутько «Дитинство на Волзі», В. Катаєва «Маленькі залізні двері в стіні», Л. Радіщева «На все життя», С. Дангулова «Тропа», С. Міхалкова «В музеї Ст І. Леніна», Л. Савельева «Годинник і карта Жовтня», С. Віноградськой «Іскорка». У видавництві «Дитяча література» виходить серія «Історико- революційна бібліотека школяра». У неї входять твори, освітлююче життя і діяльність соратників Ст І. Леніна, боротьбу Комуністичної партії проти царизму, за диктатуру пролетаріату. У жанрі історико- документальної розповіді і повести працювали С. Голубов, С. Грігорьев, С. Злобін, Н. Кончаловськая, А. Слонімський, Ст Шкловський, пізніше — С. Алексєєв, Л. Воронкова, А. Гессен, Л. Рубінштейн і ін. Широку популярність здобула автобіографіч еськая трилогія А. Бруштейн «Дорога вирушає в далечінь... », освітлююча події, попередні Революції 1905—07.

  В 50—60-і рр. посилюється увага письменників до внутрішнього світу дітей, до їх цивільної подоби. Формуванню відчуттів і етичних принципів дітей і підлітків присвячений роман Н. Дубова «Горе одному», його повести «Вогні на річці», «Хлопчик біля моря», «Втікач» і др.; повість С. Георгиевськой «Отроцтво»; повести Л. Воронкової «Старша сестра » і «Особисте щастя», А. Кузнецової «Чесне комсомольське» і «Багато на землі доріг», Ст Кисел е ва «Дівчинка і птіцелет », А. Р и бакова «Пріключен і я Кришивши» і «Невідомий солдат», Г. Федосєєва «Стежкою випробувань» і «Пашка з Ведмедячої балки», А. Алексина «А тим часом где- те... », «Мій брат грає на кларнеті» і ін.

  В Д. л. проведена величезна робота по збиранню і обробці народних казок — в ній взяли участь А. Н. Толстой, Д. Нагишкин, М. Булатів, Т. Габбе, А. Любарськая, Ст Важдаєв, А. Нечаєв і ін. Серед казок, створених письменниками, популярні «Золотою ключик » А. Толстого (по мотивах казки італійського письменника До. Коллоді «Пригоди Піноккио »), «Три товстуни» Ю. Олеши, «Казка про Мальчише-Кибальчише » А. Гайдаря, казкова тр і логия Н. Носова про Незнайку.

  Принципове значення мало створення радянською научно- художньою Д. л., піонерами якій з'явилися Б. Жітков, М. Ільін, Л. Гумільовський. Написані для дітей книги М. Ільіна «Розповідь про велі кому плані» (1930) і «Гори і люди» (1935), присвячені першій п'ятирічці, отримали широке визнання і у дорослих читачів. Успіхи науково-художньої Д. л. пов'язані з пріродоведч еськимі книгами Ст Біанки, Н. Плавільщикова, Н. Міхайлова, Р. Ськребіцкого, І. Халіфмана, Н. Сладкова; про науку і техніку — О. Пісаржевського, Ст Болховітінова, Ст Пекеліса, Ст Вебера, Ст Захарченко, Ю. Фіалкова і ін. У створенні науково-художньої Д. л. взяли участь і видні учені — Ст А. Обручев, А. Е. Ферсман і ін. З творами про науку і техніку майбутнього в жанрі н аучной фантастики виступили Р. Адамов, А. Беляєв, А. Казанцев; у післявоєнні роки — І. Ефремов, Ст Немцов, Л. Платов, бр атья А. і Б. Стругацкие, Н. Томан і ін.

  В круг читання радянських дітей входять твори письменників союзних і автономних республік: укр аїнських письменників — П. Панча, Н. Трублаїні, П. Воронько, М. Стельмаха, Ст Бичко, Ю. Збанацкого; білоруських — Я. Мавра, А. Якимовіча, Ст Дубовки ; грузинських — Н. Накашидзе, Маріджан, Н. Думбадзе; арм янських — С. Капутікян, Ст Ананяна ; азерб айджанських — С. Велієва, М. Дільбазі ; казахських — С. Муканова, С. Бегаліна ; туркм енських — Би. Кербабаєва, До. Тангрикулієва; узб екських — До. Мухаммаді, Хакима Назіра ; тадж ікських — С. Айні, М. Міршакара; ест онських — Ено Рауда ; молдавських — Е. Букова; кирг ізських — Ч. Айтматова, Ш. Бейшеналієва ; латиських — Ю. Ванага, Ст Лукса, А. Грігуліса; литовських — До. Кубілінськаса, М. Слуцкиса; дагестанських — Р. Гамзатова, Р. Рашидова; башкирських — М. Каріма А. Бікчентаєва; татарських — Р. Губая ; марійських — До. Васина; мордовських — Н. Еркая; якутських — С. Данілова і мн огих ін.

  Значну роль в збиранні кадрів радянських дитячих письменників зіграли журн яскраво-червоні для дітей: «Їжак» (1928—35), « Чиж» (1930—41), « Мурзілка» (з 1924), « Піонер» (з 1924), « Дружні хлопці » (1927—53), « Вогнище» (1936—47, возобновл е н в 1956) і ін. (див. Д е тськие і юнацькі журнали) .

  Піонером радянської драматургії для дітей була А. Бруштейн, вона ж з'явилася організатором багатьох театрів юного глядача; нею написано більше 60 п'єс. У різні роки працювали в дитячій драматургії С. Маршак, С. Міхалков, Ст Катаєв, Ст Любімова, А. Барто, Е. Шварц, Ст Ро з ов, Т. Габбе і ін. Мережа дитячих театрів в Радянському Союзі надзвичайно широка.

  В СРСР видається багато класичних іноземних книг і книг совр еменних авторів в перекладах з мов народів соціалістичних країн, а також твори сучасних прогресивних письменників Заходу.

  Радянська Д. л. — явище принципово нове в історії світової культури. Вперше в світі вона стала достовірно народною; по своєму ідейно-художньому рівню вона стоїть в одному ряду з літературою для дорослих. Радянська Д. л. виховує своїх читачів в дусі революц іонних традицій і є важливою областю суспільного, нравственно- естетичного виховання підростаючого покоління. Невпинну турботу о Д. л. проявляють Коммуністіч еськая партія і уряд Радянського Союзу (див. пост.(постанов) ЦК КПРС «Про заходи по подальшому розвитку радянською дитячою літератури », пр і нятоє в 1969). Переведення кращих творів радянських дитячих письменників видаються майже на всіх мовах світу.

 

  Літ.: Бел і нський Ст Р., Чернишевськи й Н. Р., Доброл юбов Н. А., Про дитячу л і тературе, М., 1954; Крупськая Н. До., Про детсько й літературі і дитячому читанні. Статті і вислови, М., 1954; Горьк і й М., Про дитячу літературу. Стать і і вислови, листи, 3 видавництва, М., 1968; Маршак С. Я., Про велику літературу для маленьких, в кн.: Перший з'їзд сов.(радянський) письменників. Стенографічний звіт, М., 1934; його ж, Виховання словом. Статті. Замітки. Спогади, М., 1964: Бабусина А. П., Історія російської дитячої літератури, М., 1948; Фучик Ю., Про дитячу літературу, в його кн.: Ізбр. нариси і статті, М., 1950; Ма каренко А. С., Про дитячу літературу і дитячому чтені і . (Стать і рецензії, листи), М., 1955; Кон Л. Ф., Радянська дитяча література. 1917—1929, М-код., 1960; Шкловський Ст, Старе і нове, М., 1966; Смирнова Ст Ст, Про дітей і для дітей, 2 видавництва, М. , 1967; Б р а нді з Е., От Езопа до Джанні Родарі, М., 1965; Івіч А., Виховання поколінь. Про радянську літературу для дітей, [4 видавництво], М., 1969; Лупанова І., Півстоліття. Радянська дитяча література. 1917—1967. Нариси, М., 1969; Стариків І. І., Дитяча л і тература. Бібліографія. (1918—1966 ) , [ст 1—11], М-код.— Л ., 1933—70; його ж, Питання дитячої літератури і дитячого читання, [ст 1—2 ], М., 1962—67; Радянські дитячі письменники. Біобібліографіч. словник (1917— 1957), М., 1961; Hürlimann B., Europäische Kinderbücher in drei Jahrhunderten, [2 erw. Aufl.], Z. — Freiburg in Breisgau, 1963; Pellowski A., The world of children''s literature, N. Y. — L., 1968; Doyle B., The Who''s who of children''s literature, L., 1968; A critical history of children''s literature, L., 1969.

  А. Івіч.

До. Чуковський. «Крокодил». Ілл. Ре-мі (1916).

Ст Маяковський. «Дітям» (Москва, 1948). Ілл. А. Ф. Пахомова.

Ст Хауф. «Карлик Ніс» (Москва, 1938). Ілл. Би. Е. Ефімова.

Же. Верн. «Діти капітана Гранту». Ілл. Е. Ріу (1881).