Дисперсійний аналіз в хімії, сукупність методів визначення дисперсності, тобто характеристики розмірів часток в дисперсних системах. Д. а. включає різні способи визначення розмірів вільних часток в рідких і газових середовищах, розмірів каналів-пір в тонкопорістих тілах (в цьому випадку замість поняття дисперсності використовують рівнозначне поняття пористості), а також питомою поверхні. Одні з методів Д. а. дозволяють отримувати повну картину розподілу часток (пір) по розмірах (об'ємам), а інші дають лише усереднену характеристику дисперсності (пористості).
До першої групи відносяться, наприклад, методи визначення розмірів окремих часток безпосереднім виміром (ситовий аналіз, оптична і електронна мікроскопія) або за непрямими даними: швидкості осідання часток у в'язкому середовищі (седиментаційний аналіз в гравітаційному полі і в центрифугах), величині імпульсів електричного струму, часток, що виникають при проходженні, через отвір в непровідній перегородці (кондуктометричний метод, див.(дивися) Коултера прилад ), або ін. показникам.
Друга група методів об'єднує оцінку середніх розмірів вільних часток і визначення питомої поверхні порошків і пористих тіл. Середній розмір часток знаходять по інтенсивності розсіяного світла (нефелометрія ), за допомогою ультрамікроскопа, методами дифузії і т.д.; питому поверхню — по адсорбції газів (пари) або розчинених речовин, по газопроникності, швидкості розчинення і ін. способами. Нижче приведені кордони застосовності різних методів Д. а. (розміри часток в м-коді ):
Метод дифузії................................................10 -7 —10 -10
Д. а. широко використовують в різних галузях науки і промислового виробництва для оцінки дисперсності систем (суспензій, емульсій, золів, порошків, адсорбентів і т.д.) з величиною часток від декількох міліметрів (10 -3 м-код ) до декількох нанометрів (10 -9 м-код ).
Літ.: Фігуровський Н. А., Седиментометричний аналіз, М. — Л., 1948; Ходаков Р. С., Основні методи дисперсійного аналізу порошків, М., 1968; Коузов П. А., Основи аналізу дисперсного складу промислового пилу і подрібнених матеріалів, Л., 1971; Рабіновіч Ф. М., Кондуктометричний метод дисперсійного аналізу, Л., 1970; Irani R. R., Callis C. F., Particle size, Measurement, interpretation and application, N. Y. — L., 1963.
