Дзю-до (від япон.(японський) дзю — м'якість, до — дорога), національна японська боротьба. Д.-д. — модернізоване джіу-джіцу, перетворене на спорт, виникло в Японії в 1882; творцем Д.-д. вважається професор Д. Кано (1860—1938). При боротьбі стоячи за допомогою різних прийомів (підніжок, підсічок, кидків і ін.) борці прагнуть кинути один одного на килим, при боротьбі лежачи, застосовуючи різні захвати, — утримати противника притиснутим спиною до килима протягом 30 сік або, застосовуючи больові прийоми на руку і задушливі захвати, змусити його визнати себе переможеним. Борці виступають в кімоно з вільним поясом, без взуття. Сутички проводяться на килимі, складеному з рогож «татамі», виготовлених з пресованої соломи, і продовжуються від 4 до 15 мін без перерви — залежно від значущості змагань і віку борців. У Японії в 1970 Д.-д. займалося понад 4,5 млн. чіл.; Д.-д. включено як обов'язковий предмет в шкільну програму.
З кінця 19 — почала 20 вв.(століття) культивується в країнах Європи, Азії і Америки; найбільший розвиток цей вигляд боротьби отримав в США, Франції, Нідерландах, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), ГДР(Німецька Демократична Республіка) і ін. У 1956 створена Міжнародна федерація Д.-д. (МФД — IFD), об'єднуюча 5 континентальних союзів — Європейський, Азіатський, Панамериканський, Африканський і Океанський, в яких входить понад 80 країн.
Чемпіонати світу по Д.-д. проводяться 1 раз в 2 роки, чемпіонати континентальних союзів — щорік. У 1964 Д.-д. включено в програму Олімпійських ігор . З 1967 офіційних міжнародних змагань проводяться в 5 вагових категоріях: легкою — до 63 кг , напівсередньою, — до 70 кг , середньою, — до 80 кг , напівважкою, — до 93 кг , важкою, — понад 93 кг і абсолютною — без ваги.
В СРСР боротьба Д.-д. не набула широкого поширення (значний розвиток має боротьба самбо, в якій застосовуються майже всі прийоми, дозволені в Д.-д.), проте радянські спортсмени є сильними в світі услід за дзюдоїстами Японії. У 1962 створена при федерації самбо СРСР секція Д.-Д. вступила в МФД. У 1963—70 радянські спортсмени завоювали на чемпіонатах Європи по Д.-д. 51 золоту медаль, на чемпіонатах світу і Олімпійських іграх — 13 срібних і бронзових медалей. Збірна Команда СРСР — чемпіон Європи по Д.-д. 1963—66 і 1970; широко відомі імена заслужених на майстрів спорту А. Боголюбова, А Киброцашвілі, А. Кикнадзе, Ст Покатаєва, О. Степанова, С. Сусліна.
