Самбо (самозахист без зброї), вигляд спортивної боротьби, в основі якого — найбільш ефективні прийоми, вживані в національних видах боротьби. Виник в СРСР в 30-і рр. У С. при боротьбі в стійці вирішуються підніжки, підсічки, обвіви, кидки через груди і через спину, захвати ніг руками; при боротьбі лежачи — утримання противника на спині і больові прийоми на суглоби рук і ніг. Поєдинок продовжується 6—8 мін без перерви. Змагання проводяться на круглому килимі діаметром 9 м.
Офіційні змагання по С. проводяться серед спортсменів різних вікових груп і вагових категорій (для дорослих — 10 вагових категорій: 48 — понад 100 кг ) , чемпіонати Європи і світу — для дорослих.
Становлення С. пов'язано з іменами спортсменів-тренерів Ст С. Спірідонова, А. А. Харлампієва, І. Ст Васильева, Ст Ф. Маслова, Е. М. Чумакова, Ст М. Андрєєва, Х. І. Нініашвілі. У 1938 С. включено в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію, створена Всесоюзна федерація С. В 1939 проведена перша особиста першість СРСР по С., в 1949 — перший командний чемпіонат країни, з тих пір всесоюзні змагання проводяться щорік. У 1966 Міжнародна любительська федерація боротьби (ФІЛА) визнала С. міжнародним виглядом спорту і організувала в своєму складі самостійну комісію С. В 50—70-і рр. національні федерації С. створені в МНР(Монгольська Народна Республіка), НРБ(Народна Республіка Болгарія), СФРЮ(Соціалістична Федеральна Республіка Югославія), Великобританії, Ірані, Іспанії, Італії, США, Японії і низці інших країн. У 1967 в Ризі відбувся перший міжнародний турнір самбістів, в 1972 там же — перший офіційний чемпіонат Європи і в Тегерані перший чемпіонат світу (брали участь борці з 11 країн). Чемпіонами світу стали радянські спортсмени Р. Ст Георгадзе, А. І. Шор, М. М. Юнак, Д. Л. Рудман, А. С. Федоров, Ч. І. Езерськас, Л. До. Тедіашвілі, Н. С. Данілов, Ст І. Кліводенко. Радянські самбісти завоювали командну першість і на чемпіонатах світу в 1974 (Улан-Батор) і в 1975 (Мінськ). Найбільших успіхів із зарубіжних спортсменів добивалися борці МНР(Монгольська Народна Республіка) (серед чемпіонів світу Чаранг, Р. Бацух, Х. Баян-мункх, Ш. Панцаг).
Поряд із спортивним існує так званий бойовий розділ С. — самозахист від нападу неозброєного і озброєного противника і у відповідь дії (прийоми обеззброєння, затримання, скріплення, супроводу і ін.), який входить в систему бойової підготовки воїнів Озброєних Сил СРСР.
Літ.: Харлампієв А. А., Боротьба самбо, М., 1964; 100 уроків боротьби самбо М., 1971.
