Дзвінець
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дзвінець

Дзвінець (Rhinanthus), рід рослин-напівпаразитів сімейства норічникових. Однорічні трави із зеленим супротивним, зазвичай зубчастим по краю листям. Квітки переважно жовті, в колосовидних кистях; віночок двугубий. Плід — стисла з боків коробочка з багаточисельним дисковидним крилатим (рідше безкрилими) насінням, яке при ваганні рослини злегка гримить (звідси назва). Близько 50 видів, переважно в помірному і частково холодному поясі Північної півкулі. У СРСР близько 25 видів; зростають переважно по сирих лугах. П. весняний, або великий (R. vernalis, раніше R. major), і П. малий (R. minor) зростають переважно в лісовій і лісостеповій зонах по сирих лугах, узліссях, берегах водоймищ, інколи на полях. Обидва види, як і багато ін. П., паразитують на корінні лугових злаків, знижують урожай і якість сіна, отруйні (містять алкалоїд рінантін). П. безкрилий (R. apterus), такий, що зустрічається переважно в лісовій зоні Європейської частини Західного Сибіру, засмічує посіви озимих хлібів, головним чином іржі і пшениці.

  Літ.: Котт С. А., Засмічені рослини і боротьба з ними, 3 видавництва, М., 1961.

  Т. Ст Егорова.

Дзвінець весняний: а — верхня частина рослини; б — нижня частина рослини з корінням, що присмоктує до коріння злака; у — квітка (у подовжньому розрізі).