Джихад (араб. — священна війна, війна за віру; буквально — старанність, завзяття), одне з розпоряджень ісламу, що спирається на Коран (наприклад, сура 9, стих 29), згідно з яким всі боєздатні мусульмани повинні вести «священну війну» проти «невірних». По ученню про Д., розробленому мусульманськими законознавцями, весь світ ділиться на «область ісламу» (або «область віри») і «область війни» (країни, населені немусульманамі — «невірними»). Ідея Д. широко використовувалася правлячими шарами мусульманських феодальних держав для розпалювання фанатизму і об'єднання мусульман під прапором релігії. Гасла Д. часто застосовувалися і проти «зовнішніх ворогів».
Інколи, в умовах боротьби проти колонізаторів, заклики до Д. служили інтересам оборонної війни і одночасного захисту релігії наприклад в Судані під час Махдістов повстання в кінці 19 ст
Д. також називається газават (араб., буквально — набіг, похід, навала).
В новітній час в мусульманських країнах Д. — заклик до боротьби в захист вітчизни.
Літ.: Петрушевський І. П., Іслам в Ірані в VII—XV століттях, Л., 1966, с. 80—83; Encyclopédie de L''lslam, t. 2, Leyden — P., 1965, р. 551—53.
