Дефляція (від позднелат. deflatio — видування, здування), розвівання, руйнування гірських порід і грунтів під дією вітру, що супроводиться перенесенням і обточуванням відірваних часток. Особливо сильна Д. у пустелях, в тих їх частинах, з боку яких дмуть пануючі вітри (наприклад, в південній частині пустелі Каракуми). Сукупність процесів Д. і фізичного вивітрювання приводить до утворення обточених скель химерної форми у вигляді башт колон, обелісків і т.п. Див. також Ерозія грунту, Еолові форми рельєфу .
