Дефо (Defoe) Данієль (близько 1660, Кріплгейт, — 26.4.1731, Мурфілдс), англійський письменник і публіцист. Закінчив діссентерський коледж. Брав участь в повстанні герцога Монмаута проти Якова II, співчував державному перевороту 1688—89 (так звана «Славна революція» ). Літературну діяльність почав як автор «Досвіду про проекти» (1697), що передбачали економічні і суспільні реформи; брошур в захист цивільних свобод — друку і віросповідань; віршованої сатири «Чистокровний англієць» (1701) — проти аристократів, що дискредитували короля Вільгельма III Оранського як «не англійця»; памфлета в захист віротерпимості «Найкоротша дорога розправи з діссентерамі» (1702), за що був засуджений до ганебного стовпа і тюремного висновку. Син свого віку, Д. не був чужий підприємницькій діяльності і останніми роками життю був вимушений ховатися від кредиторів.
Книга Д. «Життя і діяння Джонатана Уайльда» (1725) послужило основою для одного з сатиричних романів Р. Філдінга . З романів Д. — «Записки кавалера» (1720), «Капітан Сингльтон» (1720), «Історія полковника Жака» (1722) і ін., що належать до пригодницького жанру, виділяються «Молль Флендерс» (1722, російське переведення 1896) — про бідну дівчину яку соціальні умови штовхнули на дорогу проституції і крадіжки, і особливо «робінзон Крузо» (1719, російське переведення 1762—1764) — про англійського купця, що виявився в результаті корабельної аварії на незаселеному острові і своєю працею що створив все необхідне для життя. На прикладі робінзона деякі буржуазні економісти 18—19 вв.(століття) намагалися довести, що матеріальне виробництво мало спочатку індивідуальний характер. Критикуючи ідею «робінзонад», К. Маркс показав що виробництво на всіх рівнях розвитку носить суспільний характер (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 видавництва, т. 12, с. 709). Пройнятий пафосом працьовитості і оптимізму, високо оцінений Ж. Ж. Руссо і Л. Н. Толстим, роман про робінзона зберігає виховне значення.
Соч.: Novels and selected writings, v. 1—14, Oxf., [1927—28]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Молль Флендерс, М., 1955; Робінзон Крузо, М. — Л., 1959.
Літ.: Аникст А., Д. Дефо, М., 1957; Нерсесова М., Д. Дефо, М-код.,1960; Історія англійської літератури, т. 1, ст 2, М. — Л.,1945; Мірімський І., Реалізм Дефо, в кн.: Реалізм XVIII ст на Заході, М., 1936; Novak M. E., Defoe and the nature of man, L., 1963; Starr G. A., Defoe. Spiritual autobiography, Princeton (N. J.), 1965; Shinagel М., Daniel Defoe and middleclass gentility, Camb. (Mass.), 1968.
