Детектування (від латів.(латинський) detectio — відкриття, виявлення), перетворення електричних коливань, в результаті якого виходять коливання нижчої частоти або постійний струм. Найбільш поширений випадок Д. — демодуляція — полягає у виділенні низькочастотного модулюючого сигналу з модульованих високочастотних коливань (див. Модуляція коливань ). Д. застосовується в радіоприймальних пристроях для виділення коливань звукової частоти, в телебаченні — сигналів зображення і т.д.
Модульоване по амплітуді вагання є в простому випадку сукупністю трьох високих частот w, w + W і w — W, де w — висока частота, що несе, W — низька частота модуляції. Т. до. сигналу частоти W немає в модульованому ваганні, то Д. обов'язково пов'язано з перетворенням частоти. Електричні коливання підводяться до пристрою (детектору), який проводить струм лише в одному напрямі. При цьому коливання перетворяться на ряд імпульсів струму одного знаку. Якщо амплітуда коливань, що детектуються, постійна, то на виході детектора імпульси струму мають постійну висоту ( мал. 1 ). Якщо амплітуда коливань на вході детектора змінюється, то висота імпульсів струму стає різною. Що огинає імпульсів при цьому повторює закон зміни амплітуди модульованих коливань, що підводяться до детектора ( мал. 2 ). Якщо коливання випрямляються лише частково, тобто струм через детектор тече в обох напрямах, але електропровідність детектора різна, то Д. також відбувається. Т. о., для Д. можна використовувати будь-який пристрій з різною електропровідністю в різних напрямах, наприклад діод . Спектр частот струму, що пройшов через діод, значно багатше за спектр вихідного модульованого вагання. Він містить постійну складову, вагання частоти W, а також складові з частотами w, 2w, Зw і т.д. Для виділення сигналу частоти W струм діода пропускається через лінійний фільтр, що володіє високим опором на частоті W і малим опором на частотах w, 2w і т.д. Простий фільтр складається з опору R і ємкості З , величина яких визначається умовами w RC >> 1 і W RC << 1 (див. Електричний фільтр ). Напруга на виході цього фільтру має частоту W і амплітуду, пропорційну глибині модуляції вхідного вагання високої частоти.
Розглянутий вище детектор з кусочно-лінійною залежністю струму від напруги ( мал. 3 , би), називається лінійним, відтворює практично без спотворень вагання низької частоти W, яким модулювався вхідний сигнал ( мал. 3 , в). Значно великі спотворення виходять при квадратичному Д., коли залежність між струмом I і напругою V виражається квадратичним законом: I = I 0 + AV + Bv 2 . Модульований по амплітуді сигнал ( мал. 3 , а), поданий на квадратичний детектор викличе струм через детектор, в спектрі якого містяться частоти: W, 2w, w — W, w, w + W, 2w — W, 2w + W і т.д. Лінійний фільтр легко відсіває всі частоти, починаючи з третьої, проте вагання частоти 2w ослабляється фільтром слабо і є таким, що спотворює сигнал W «перешкодою». Позбавитися від неї можна лише при малій глибині модуляції, т.к. амплітуда струму частоти 2w пропорційна квадрату глибини модуляції вхідного сигналу.
Одін і той же діод може працювати і як квадратичний, і як лінійний детектор залежно від величини сигналу, що поступає на нього. Для малого сигналу характеристика діода квадратична, для великого ж сигналу характеристику можна вважати «кусочно-лінійною». Т. о., для Д. з малими спотвореннями бажано подавати на детектор чималий сигнал.
Для Д. використовується нелінійність залежності струму від напруги у вакуумних і напівпровідникових діодах (діодне Д.), нелінійність характеристики ділянки сітка-катод вакуумного тріод-пентода (сіткове Д.), нелінійність залежності анодного струму тріод-пентода від напруги на його сітці (анодне Д.). Сам процес Д. у всіх випадках зводиться до діодного Д., лише при сітковому і анодному Д. він супроводиться посиленням сигналів в тріод-пентоді. Д. можливо і в оптичному діапазоні, де воно здійснюється за допомогою фотоприймачів (фотоелементів, фотопомножувачів, фотодіодів і т.д.) або нелінійних кристалів (див. Нелінійна оптика ).
Літ.: Стрільців С. П., Введення в теорію коливань, 2 видавництва, М., 1964; Сифоров Ст І., Радіоприймальні пристрої, 5 видавництво, М., 1954, гл.(глав) 6; Гуткин Л. С., Перетворення надвисоких частот і детектування, М. — Л., 1953.
