Державний обвинувач, особа, що підтримує від імені держави звинувачення в суді при розгляді кримінальних справ. У СРСР Р. о. виступають прокурори, їх заступники і помічники. Підтримка державного звинувачення — одна з форм здійснення прокурором нагляду за точного виконання законів. Р. о. бере участь в дослідженні доказів в судовому засіданні, дає висновок по питаннях, що виникають під час судового розгляду, бере участь в судових дебатах, представляючи суду свої міркування з приводу доведеності звинувачення, вживання кримінального закону і міри покарання і по ін. питанням. Істотне місце в мові Р. о. займають аналіз причин і умов, що сприяли скоєнню злочину, і пропозиції по усуненню цих причин і умов. Якщо Р. о. прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують звинувачення, пред'явленого підсудному, він зобов'язаний відмовитися від звинувачення, виклавши суду мотиви відмови. Суд в цих випадках зобов'язаний продовжити розгляд справи і вирішити на загальних підставах питання про винність, виходячи з розглянутих доказів і аргументів всіх учасників судового розгляду. У зарубіжних соціалістичних країнах державне звинувачення в суді також підтримує прокурор. У буржуазних державах функцію Р. о. виконують різні посадові особи, що мають право чинити кримінальне переслідування. У США звинувачення у Верховному суді США у справах виняткової важливості підтримує атторней-генерал, в ін. федеральних судах — атторнеї. У Великобританії для підтримки звинувачення в судах у справах, що зачіпає інтереси корони (держави), в 1879 була заснована посада директора публічних переслідувань. Обвинувачами виступають і ін. посадові обличчя, у тому числі і посадові особи поліції. У Франції, згідно УПК(Карно-процесуальний кодекс) 1958, державне звинувачення в судах підтримують прокурори, що полягають при кожному кримінальному суді. У Швейцарії, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Бельгії, Мексиці, Венесуелі і ін. Р. о. також є прокурори, що полягають або при судах, або при міністерствах юстиції.
