Державний плановий комітет
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Державний плановий комітет

Державний плановий комітет Ради Міністрів СРСР (Держплан СРСР) союзно-республіканський орган здійснює загальнодержавне планерування розвитку народного господарства СРСР і контроль за виконанням народно-господарських планів. Держплан СРСР утворений декретом СНК(Рада Народних Комісарів) РСФСР від 22 лютого 1921 в період переходу до мирного господарського будівництва. Під керівництвом Комуністичної партії і Радянського уряди Держплан СРСР зіграв велику роль в розробці і здійсненні великих планів будівництва соціалізму і комунізму в СРСР. «Народногосподарські плани, будучи вираженням економічної політики Комуністичній партії, — підкреслюється у вітанні ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР і Ради Міністрів СРСР урочистим зборам, присвяченому 50-літтю Держплану, всім працівникам планових органів Радянського Союзу, — на всіх етапах будівництва нового суспільства були організуючою і мобілізуючою силою у вирішенні найважливіших господарських і соціальних завдань» («Правда», 1971, 23 лютого, с. 1).

загрузка...

  на чолі Держплану стояли видатні діячі КПРС — Г. М. Кржіжановський (1921—23, 1925—30), А. Д. Цюрупа (1923—25), В. В. Куйбишев (1930—34), В. І. Межлаук (1934—37), Н. А. Вознесенський (1938—49), А. Н. Косигин (1959—60). Діяльність Держплану СРСР будувалася на ленінських ідеях соціалістичного планерування. Декретом СНК(Рада Народних Комісарів) про утворення Держплану було чітко визначено головний вміст його роботи:

  «а) Розробка єдиного загальнодержавного господарського плану, способів і порядку його здійснення;

  би) Розгляд і узгодження із загальнодержавним планом виробничих програм і планових припущень різних відомств, а також обласних (господарських) організацій по всіх галузях народного господарства...» (СУ, 1921 № 17, ст. 106).

  З розвитком економіки, розширенням міжгалузевих, міжреспубліканських і міжнародних економічних зв'язків розширювалися і ускладнювалися завдання Держплану, змінювалися його функції, структура, удосконалювалися методи і форми планерування. Значно зросла роль Держплану СРСР в умовах переходу промисловості і ін. галузей народного господарства на нові методи господарювання, розроблені Вересневим (1965) пленумом ЦК КПРС. Головним завданням Держплану в сучасних умовах є розробка відповідно до Програми КПРС, директив з'їздів КПРС, вказівок ЦК КПРС і вирішень Ради Міністрів СРСР державних народно-господарських п'ятирічних і на тривалішу перспективу планів, а також річних планів розвитку народного господарства СРСР, що забезпечують пропорційний розвиток економіки СРСР, безперервне зростання і підвищення ефективності суспільного виробництва в цілях створення матеріально-технічної бази комунізму, неухильного підвищення рівня життя народу і зміцнення обороноздатності країни. При розробці планів Держплан прагне, щоб вони були оптимальними і грунтувалися на економічних законах соціалізму, на сучасних досягненнях і перспективах розвитку науки і техніки, на результатах наукових досліджень економічних і соціальних проблем комуністичного будівництва, всестороннього вивчення суспільних потреб. У планах повинне відбиватися правильне поєднання галузевого і територіального планерування, також централізованого планерування з господарською самостійністю підприємств і організацій. Свою діяльність в області планерування Держплан СРСР здійснює, спираючись на міністерства, відомства, госплани союзних республік і наукові організації. З їх участю він розробляє основні напрями розвитку народного господарства на перспективу, проекти перспективних і поточних планів, в яких передбачає неухильний підйом всіх галузей народного господарства, підвищення ефективності суспільного виробництва, високі темпи зростання національного доходу, поліпшення структури суспільного виробництва, правильне використання матеріальних, трудових і природних ресурсів, раціональне розміщення продуктивних сил по території країни з врахуванням спеціалізації і кооперації виробництва, комплексного розвитку господарства союзних республік і економічних районів при правильному поєднанні їх інтересів з інтересами всього народного господарства. У планах, що розробляються, Держпланом СРСР передбачаються заходи, що забезпечують подальший технічний прогрес, якнайшвидше використання в народному господарстві досягнень науки і техніки, збільшення випуску нової продукції з технічно передовими якісними показниками, комплексну механізацію і автоматизацію виробництва підвищення ефективності капітальних вкладень, прискорення введення в дію основних фондів і виробничих потужностей, повне освоєння нових потужностей, що діють і вводяться. Держплан розробляє також показники по зростанню продуктивності праці, використанню трудових ресурсів країни, забезпеченню народного господарства кваліфікованими робітниками і фахівцями, підвищенню рентабельності виробництва, поліпшенню використання фінансових ресурсів. На основі високих темпів зростання національного доходу в планах передбачається систематичне підвищення рівня життя радянського народу, В планах намічаються також заходи щодо зміцнення оборони країни, Держплан СРСР готує пропозиції по координації планів розвитку народного господарства СРСР з народно-господарськими планами ін. соціалістичних країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) на основі подальшого поглиблення соціалістичного розподілу праці, поліпшення міждержавної спеціалізації і кооперації виробництва, розробляє проекти планів розвитку зовнішньої торгівлі і економічного співробітництва з ін. країнами. Держплан СРСР широко використовує балансовий метод планерування. Він розробляє матеріальні, трудові і вартісні баланси, а також баланс народного господарства в цілому по СРСР і по союзних республіках. Для максимального обліку досягнень науково-технічного прогресу, можливо повнішого залучення резервів підприємств Держпланом застосовуються прогресивні техніко-економічні норми і нормативи, у тому числі норми витрати матеріальних ресурсів у виробництві і будівництві, витрат праці, питомі капітальні вкладення, техніко-економічні показники використання виробничих потужностей і тому подібне Використовуються також різного роду прогнозні матеріали. Це сприяє встановленню правильних натурально-речових і вартісних пропорцій в народному господарстві і, перш за все, між I і II підрозділами суспільного виробництва (виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів вжитку); промисловістю і сільським господарством; суспільним виробництвом і будівництвом; виробництвом і перевезеннями вантажів основними видами транспорту; роздрібним товарообігом, послугами населенню і грошовими доходами населення і ін. пропорцій. Розрахунки і обгрунтування планів виробляються з використанням економіко-математичних методів і електронно-обчислювальної техніки.

  Держплан СРСР здійснює ув'язку між собою планів розвитку галузей, союзних республік і економічних районів, а також всіх розділів і показників плану. Показники в планах розробляються адресний по виконавцях — міністерствам, відомствам і союзним республікам, що дозволяє забезпечувати директивність планів і організовувати перевірку їх виконання. В ході розгляду проектів планів міністерств, відомств і Рад Міністрів союзних республік Держплан СРСР знаходить найбільш ефективні дороги розвитку галузей народного господарства, союзних республік і економічних районів, поєднуючи їх інтереси із загальнодержавними і протидіючи окремим тенденціям відомчої і місництва. На додаток до завдань державних планів, встановлюваною Радою Міністрів СРСР, Держплан СРСР безпосередньо затверджує ряд показників, що мають важливе значення для пропорційного розвитку народного господарства і основних його галузей, зокрема: баланси і плани розподілу продукції по встановленій номенклатурі; завдання по зниженню норм витрати матеріальних ресурсів; плани будівельно-монтажних робіт, що виконуються підрядними господарськими способами; плани проектно-дослідницьких робіт і робіт проектних організацій: вносить до завдань народно-господарського плану зміни, витікаючі з окремих вирішень уряду СРСР, а також у зв'язку з введенням в установленому порядку нових цін, не врахованих в затверджених планах; спільно з АН(Академія наук) СРСР організовує наукові дослідження по загальноекономічних проблемах розвитку народного господарства. Держплан СРСР несе відповідальність за підвищення наукового рівня державного планерування, за економічну обгрунтованість проектів планів розвитку народного господарства, що розробляються, їх збалансованість і пропорційність в розвитку народного господарства, за правильне розміщення продуктивних сил. Держплан СРСР здійснює контроль за виконанням міністерствами, відомствами, союзними республіками, підприємствами і організаціями народно-господарських планів, виявляє резерви для подальшого зростання виробництва, ефективнішого використання виробничих фондів, потужностей і матеріальних ресурсів, підвищення рентабельності і поліпшення ін. економічних показників розвитку галузей народного господарства СРСР, систематично докладає уряду СРСР про хід виконання планів, розробляє заходи щодо запобігання і усунення диспропорцій в розвитку народного господарства і вносить відповідні пропозиції до Ради Міністрів СРСР.

  Держплан СРСР в межах своєї компетенції видає постанови, обов'язкові для виконання всіма міністерствами, відомствами і ін. організаціями. Йому надано право залучати для розробки проектів планів і окремих народно-господарських проблем АН(Академія наук) СРСР, академії наук союзних республік, галузеві академії наук, науково-дослідні і проектні інститути, конструкторські і ін. організації і установи, а також окремих учених, фахівців і передовиків виробництва.

  Держплан СРСР утворюється у складі голови комітету, що призначається відповідно до Конституції СРСР Верховною Радою СРСР, заступників голови і членів Держплану СРСР, Міністрів СРСР, що персонально призначаються Радою. Для оперативного керівництва діяльністю Держплану СРСР і госпланов союзних республік Ради Міністрів СРСР затверджується Колегія у складі голови Держплану СРСР (голова Колегії), заступників голови Держплану СРСР, а також ін. керівних працівників — членів Держплану СРСР.

  Відповідно до основних завдань і функцій по планеруванню народного господарства апарат Держплану СРСР утворюється з галузевих і звідних відділів. Галузеві відділи створені: по галузях промисловості, по сільському господарству, транспорту, товарообігу, зовнішній торгівлі, культурі і освіті, охороні здоров'я, житловому і комунальному господарству, побутовому обслуговуванню населення і ін. Ці відділи розробляють, з врахуванням пропозицій, що представляються міністерствами, відомствами і республіками, проекти перспективних і поточних планів розвитку відповідних галузей промисловості і ін. галузей народного господарства, забезпечуючи спільно з балансовими відділами Держплану ув'язку потреб народного господарства з ресурсами, розробляють заходи щодо використання наявних резервів збільшення виробництва. Звідні відділи (звідний відділ народно-господарського плану, відділ територіального планерування і розміщення продуктивних сил, звідний відділ капітальних вкладень, звідний відділ матеріальних балансів і планів розподілу відділ праці, відділ фінансів і собівартості і ін.) здійснюють розробку проектів народно-господарських планів в цілому по країні, в галузевому і територіальному розрізах, забезпечують необхідну ув'язку, збалансованість і пропорційність розвитку галузей народного господарства, готують систему показників, форми і методичні вказівки до складання планів, здійснюють аналіз виконання народно-господарських планів і підготовку доповідей Держплану і Раді Міністрів СРСР, координують роботу галузевих відділів Держплану СРСР.

  У складі Держплану СРСР є Державна експертна комісія, що складається з крупних учених і фахівців, здійснює експертизу найважливіших народно-господарських проблем, генеральних схем розвитку галузей народного господарства і розміщення підприємстві, спеціалізації і комплексного розвитку господарства економічних районів і проектів крупних комплексних будівництв. При Держплані СРСР в 1965 створена Міжвідомча комісія з питань економічної реформи, на яку покладені методичне керівництво роботою по здійсненню економічної реформи в народному господарстві, вивчення і узагальнення досвіду вживання нової системи господарювання по галузях народного господарства, а також розробка проблем подальшого розвитку і вдосконалення системи планерування і економічного стимулювання, підготовка спільно з міністерствами і відомствами СРСР і Радами Міністрів союзних республік пропозицій по вдосконаленню організації і управління виробництвом. Держплан СРСР має Головний обчислювальний центр, що здійснює розрахунки планових показників по замовленнях відділів Держплану за допомогою електронно-обчислювальної техніки. При Держплані СРСР є Науково-дослідний економічний інститут, Радий з вивчення продуктивних сил, інститут комплексних транспортних проблем, Научно-ісследовательський інститут планерування і нормативів. Держпланом видається журнал «Планове господарство» (з 1923).

  Літ.: Ленін Ст І., Проект основного пункту постанови СТО(Рада праці і оборони) про загальнопланову комісію, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 42, с. 338; його ж, Про єдиний господарський план, там же, с. 339—47; його ж, Про додання законодавчих функцій Держплану, т. 45, с. 349—53; Директиви КПРС і Радянського уряду по господарським питанням, т. 1, М., 1957, с. 27—28, 84—86, 203—04; Вирішення партії і уряду по господарських питаннях, т. 5, М., 1968, с. 640—85; Матеріали XXIII з'їзду КПРС, М., 1966: Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Куйбишев Ст Ст, Ізбр. твори, М., 1958, с. 265—68; Струмілін С. Р., Планерування в СРСР, М., 1957; Байбаків Н. До., Державне планове керівництво — найважливіша умова успішного розвитку економіки СРСР, «Планове господарство», 1971 № 2, с. 5—19.

  Н. П. Лебедінський .